Розрахунки ЗУ-23-2 Нацгвардії несуть бойове чергування на передових позиціях на півночі Харківщини. Вони залишаються грозою ворожих літаків та БПЛА, проте все частіше наші зенітники вдивляються не в небо, а в обпалений вогнем горизонт.
“Командування сказало нам, що літає ворожий безпілотник, і ми можемо по висоті по ньому відпрацювати. Ми виїхали, зайняли позицію тазбили його. Таким чином уберезні татравні ми “дістали” два російськихБПЛА-розвідники, — розповідає Станіслав. Проте такі випадки відвертого нехтування нашим потенціалом протиповітряної оборони з боку росіян трапляються все рідше. До того ж “Орлани — 10”, найбільш масовий, БПЛА окупантів тепер працюють виключно на висотах, які не досяжні для вітчизняних зенітних установок. — Наша місія при наступі сил ворога зайняти позиції та відпрацювати по наземних цілях, в цій місцевості “по повітрю” ми не працюємо”.
Розрахунок Станіслава — мобільний, працює в інтересах піхоти – гвардійців, які все глибше зариваються на “нулі”. Відтак ворог на них теж намагається постійно полювати.
“Найнебезпечнішими були для нас артобстріли противника та авіанальоти. Били по нас також з РСЗВ, мінометів”, — ділиться Станіслав.
Він відслужив на строковій службі вісім місяців, з них п’ять провів на війні. Серед “скілів”, які йому особливо допомогли вижити, називає мистецтво маскування та екстремальне водіння. Гвардієць родом з Полтавщини. Він робить все від нього залежне, аби ворог не зміг пробитись до його регіону та вірить, що ми у кінцевому результаті відіб’ємо кожен шматок своєї землі.
Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління
