Гвардієць з позивним Моряк хотів пов’язати своє життя із морем. Із 18 років ходив у рейси звичайним матросом, але після початку повномасштабного вторгнення ухвалив непросте рішення – списатися з рейсу, повернутися в Україну та приєднатися до лав 11 бригади ім. М. Грушевського Національної гвардії України.
Спочатку я проходив службу в одному з патрульних батальйонів, виконував задачі з охорони громадського порядку, але пізніше вирішив рухатися далі – став частиною тоді ще маленького підрозділу БпЛА«Болгаричі». Він тільки починав своє формування, а зараз є потужною, великою бойовою родиною, у якій кожен виконує покладені на нього функції, може розраховувати на допомогу та дружнє плече», – згадує Моряк.
За більш ніж два роки служби у складі роти РУБпАК спеціального призначення «Болгаричі» батальйону безпілотних систем спеціального призначення 11 бригади НГУ Моряк знищив сотні цілей, але деякі з них пам’ятає особливо.
Гадаю, для кожного пілота найпам’ятніша ціль – це найперша. Моя перша ціль – це склад із ворожим боєкомплектом, який після удару яскраво вибухнув, потішив око. Цілей було багато за ці роки, але відзначу також ворожий човен і автівки окупантів», – говорить сержант.
Пам’ятає гвардієць і рекорд: 21 бойовий виліт за коротку літню ніч. Цього року, крім бойових вильотів, Моряк здійснив багато ризикованих польотів із гуманітарними вантажами, які «Болгаричі» регулярно доставляли жителям окупованих територій, зокрема в Олешки. Також за допомогою важких бомберів він перевозив тварин на підконтрольну Україні територію.
Зараз Моряк – командир одного з екіпажів ударних безпілотних авіаційних комплексів. Він щодня працює по ворожих цілях, допомагаючи звільняти українську землю від окупантів. Однак за суворим сконцентрованим обличчям військового та формою стоїть звичайна людина.
Я – звичайна людина, яка живе по совісті, раніше захоплювався спортом, мріяв підкоряти моря та океани. З початком повномасштабного вторгнення мрії змінилися: як і усі українці, тепер мрію про якнайскоріше закінчення війни, про те, щоб ми всі повернулися додому, до своїх родин, батьків, продовжили розвиток», – зізнається нацгвардієць.
Попри втому, Моряк завжди знаходить мотивацію для того, щоб продовжувати службу.
Моя мотивація проста – не допустити ще однієї окупації Херсону, не дати ворогу навіть шансу на просування до Миколаєва та Одеси. Війна за ці роки дуже змінилася, зараз ми маємо багато різних засобів ураження, різних дронів, які допомагають нам зупиняти окупантів», – коментує сержант.
Майбутнє України Моряк бачить виключно позитивним, оптимістичним, адже українці відрізняються від ворога своїм духом і своєю людяністю.
Після завершення війни я бачу Україну дуже потужною, цілісною, суверенною, квітучою державою, у якій кожна людина має права, може безпечно жити, будувати, здобувати», – говорить Моряк.
Група комунікації Південного Одеського ТУ НГУ
