Гвардієць на псевдо Сарен – командир взводу в підрозділі 2 Галицької бригади. Зараз хлопець знаходиться на лікуванні після поранення на Покровському напрямку. Ми записали розмову з ним, коли Сарен зі своїм взводом тренувався перед виїздом на фронт.
Гвардієць дуже відповідально та вдумливо ставиться до тренувань, адже вважає, що саме інтенсивна підготовка збільшує шанси вижити і виконати завдання. Доведені до автоматизму рухи стають в нагоді під час екстремальних ситуацій, а злагодження перед виїздом у зону бойових дій — це один з інструментів для підвищення ефективності та подолання страху.
«З кожним днем війна змінюється і стає більш агресивною. Військовослужбовцям важче заходити на позиції. Потрібно додаткові спеціальні навички. Як краще заходити, як безпечніше переміщатися і яке спорядження краще з собою брати. Важливою є фізична форма, адже військовослужбовці заходять на позиції з великим вантажем. На собі доводиться носити і зброю, і провізію, і боєкомплект» – розповідає гвардієць.
Важливість різнопланової підготовки Сарен пояснює на власному досвіді, розповідаючи одну зі своїх історій.
«Я був простим стрільцем. Внаслідок обстрілу, командира взводу, який був у нас старшим, сильно контузило. Я взяв управління в свої руки. Нам потрібно було вийти на другу позицію, яка була під ворожим вогнем і допомогти хлопцям. Треба було вивести їх звідти. Я зібрав людей і повів на ту позицію. Ми втримали її до підходу резервів. Потім змогли вивести всіх своїх. В такі моменти ти згадуєш навчання, які проходив. Як пересуватися, як групуватися, як падати, коли по тобі працює міномет. Не маючи навичок, які я здобув на злагодженях, не маючи якогось морального стержня всередині, я би не зумів довести людей», – розповідає гвардієць.
Окрім бойових навичок твої шанси на полі бою збільшує міцність морального духу. Тому вишколи на полігоні це також робота над вмінням швидко приймати рішення і брати ситуацію в свої руки.
«Після занять ми збираємось разом, розмовляємо і ділимося своїми історіями. Розповідаємо хто і чого навчився або хоче навчитися. В результаті таких бесід весь підрозділ згуртовується. А коли військовослужбовець розуміє, що він тут не сам, він перестає боятися. Бо паніка на полі бою – це дуже небезпечно. Ми пояснюємо – що військові, це на сьогодні еліта нашої нації і на таких як вони тримається держава», – каже Сарен.
