Гвардієць на псевдо Павук розповів про участь у боях на лиманському та бахмутському напрямках (ВІДЕО) - НГУ

Павук захищає Донеччину від російських окупантів. Брав участь у боях за Зарічне та Майорськ.

Гвардійцю 21 рік. До повномасштабного вторгнення був на строковій службі, наразі підписав контракт.

“Ми виїхали на ротацію до села Зарічне. Там вже були викопані позиції, але для меншої кількості людей, почали ще рити для себе. Потім був “салют” російських САУ та мінометів поки, я так розумів, у них не почалася обідня перерва. Ми теж нею скористалися. Через годинку почалася робота ворожих танків по нас, ще й над нами завис дрон. Пощастило, що ми перед цим зняли сидіння з машини, і таким чином замаскувалися: земля чорна — сидіння теж, і “пташці” нас не було видно. Все завершилося тим, що нашій групі вдалося за допомогою ПТУР знищити один їхній танк. У результаті ми вийшли без втрат у саме Зарічне”, — розповідає Павук.

Павук  також воював у районі Майорська — допомагав евакуювати поранених. Там його вразила величезна вирва від вибуху російської ракети, що знищила місцеву школу.
 
“Наша задача — евакуація поранених та вбитих. У разі прориву росіян ми повинні були утримувати свої позиції. Зі мною були мої друзі Буба та Агроном. Десь о 12:00, нам з перших позицій принесли пораненого – у тулуб та ногу. Ми йому надали домедичну допомогу, але винести його вдень було неможливо через дрони, треба було дочекатися темряви. Врешті розпочалася дуель між нашим танком “Мишком” та російським. Там був міст та опорні колони, і зненацька по них прийшлося два влучання. Це було і страшно, і цікаво одночасно, бо я такого ще не бачив”, — ділиться гвардієць. Він додає, що на точці в евакуації на них чекали декілька бійців батальйону спеціального призначення “Донбас”, здебільшого поранені в руку чи ногу.
“Вони відмовилися знімати бронежилети, залишати зброю, і, фактично, вони самостійно вийшли – це було сильно! Але над нами літав дрон, і він виявив нашу позицію. І якраз тут прилітає: у вухах дзвенить, всюди пилюка, не зрозуміло, що коїться. Почали перегукуватись: Агроном виявився “трьохсотим”. Мене також це зачепило, відчуваю починає одяг прилипати. Але його було багато, влучення змінило траєкторію. Буба вже накладав Агроному турнікет на руку і на ногу. Ми винесли його на точку евакуації повернулися назад на своїй позиції”, — згадує Павук. За його словами Агроном потроху одужує і вже рветься у назад до побратимів, аби взяти “матч-реванш”.
Павук — каже, що після того, як звільнили його рідний Херсон , він почуває себе зобов’язаним зробити все можливе, щоб Донеччина та Луганщина були звільнені.

Від admin

Перейти до вмісту