Сергій – знаний у Луцьку підприємець. Має власний бізнес. Але війна змусила чоловіка на певний час відмовитися від звичного життя. У перші дні його мобілізували до Національної гвардії України. Бо вважає – спокій і добробут країни перш за все.Про службу у Національній гвардії Сергій знає не зі слів. З 1997 по 1998 рік проходив строкову службу в окремій бригаді морської піхоти у Феодосії, що на той час входила до складу Національної гвардії України. Тому у лютому 2022 року, коли росія напала на Україну, питання куди саме мобілізуватися не виникало.
«Однозначно – Нацгвардія. Тим паче у мирний час я часто спостерігав, як повз мій будинок гвардійці їздили то на полігон, то на навчання. Постійно згадував свою службу… І зараз, коли потрапив знову сюди, подумав: це доля, так має бути», – розповідає Сергій.
На початках рідні чоловіка страшенно переживали й нервували. Однак Сергій переконав, що ні бізнес, ні мрії, ні плани не матимуть ніякого сенсу, якщо не буде на якій землі усе це будувати й розвивати.
«Якщо ми не будемо того робити, воювати, відстоювати своє, то сенс тої країни. Відкосити то не складно. Складно державу вберегти, честь, гідність. Як потім ходити по вулиці й дивитися в очі хлопцям, яких ти знав, які служили, а ти «бізнєсмєннічав»? Це вже якось негарно. І тим більше порох в порохівниці ще є, повоюємо», – каже гвардієць.
Після закінчення війни Сергій мріє зібрати усю родину разом та поїхати на відпочинок у наш Крим та Феодосію. І ці плани неодмінно здійсняться.
