Бойова підготовка – основний напрямок тренувань військовослужбовців Нацгвардії. Навчання бійців обов’язково має охоплювати теоретичні та практичні знання. Зазвичай такі заняття розділяють по різних днях, аби детальніше розібратися в тактиці ведення бою, топографії, тактичній медицині та ще низці важливих напрямків. Все це для того, щоб максимально підготувати новоприбулих військових до виконання службово-бойових завдань у майбутньому.
Утім реальний бій – не тренування, де можна обрати тему заняття чи зосередитися на виконанні лише одного завдання. Під час справжнього бою військовослужбовець застосовує комплекс знань та вмінь, які здобув і натренував заздалегідь.
«Раніше гвардійці займалися тактикою чи медициною окремо, а зараз ми все це згрупували, щоб бійці пройшли весь етап від наказу з командного пункту, пересування по місцевості й заходу на позиції для стрільби до відпрацювання тактичної медицини», – пояснює старший офіцер служби підготовки Північного об’єднання на псевдо Інвіктус.
Завдання пройти з точки збору до місця проведення стрільб ускладнене, зокрема, присутністю умовно ворожого дрону в небі, з якого час від часу відбуваються скиди піротехнічних засобів.
«Ми намагалися організувати тренування максимально наближені до бойових, аби гвардійці розуміли, що їх чекатиме ближче до передових позицій. Наше головне завдання – зберегти особовий склад», – каже старший офіцер відділу бойової підготовки Сова.
На цьому етапі сценарію навчань комунікація надважлива. Висування із технікою, умовно ворожа «пташка» над головою, перехід складних ділянок дороги, розвідка шляху – усе це потребує злагодженості в комунікації підрозділу, щоб вчасно та без проблем подолати перешкоди й зайняти позиції для стрільби.
«Після заходу на позиції бійці відпрацювали оборону, – каже Бріт, інструктор із бойової підготовки, – командир поділив підрозділ на групи, які по черзі мали відбивати атаку, тобто вогонь по ворогу вівся постійно».
Коли гучний крик перервав коротку паузу після стрільби по мішенях – один із бійців підрозділу отримав умовне поранення в ногу – так у гвардійців почалося заняття із тактичної медицини.
«Це перша частина – надання допомоги під вогнем, де хлопці накладали турнікети. Потім відпрацювали евакуацію пораненого до БТР і далі до зеленої зони, де можна стабілізувати пораненого. Уже звідти ми його відвозили у найближчу лікарню», – описує дії бійців фельдшер 27 Печерської бригади із позивним Байкер.
Гвардійці кажуть, що евакуація пораненого – один із найважчих етапів такої комплексної підготовки, тому що потрібна хороша фізична витривалість, аби витягти побратима з окопів та доставити в безпечнішу зону. Для більшого реалізму інструктори використали пакети з фарбою, яка мала імітувати справжню кров від поранення.
У гвардійця Бадра червоні від фарби руки та замазана форма – він один із тих, хто надавав першу допомогу «пораненому» побратиму і допомагав його евакуювати й затягувати у БТР.
«Коли накладаємо турнікети, розрізаємо форму, а воно вибризкує – відчуття, що це реальна кров. Навіть трохи є паніка, але саме до таких стресових ситуацій ми також маємо готуватися, щоб у разі справжнього поранення знати як діяти», – каже Бадр.
Якщо «важкопораненому» допомагали побратими, то ще один умовно поранений в руку мав сам собі накласти турнікет. Обох бійців доставили до карети швидкої допомоги, яка одразу ж вирушила до найближчої лікарні – фінальної точки навчання. Там бійців передали у приймальне відділення, а медичному персоналу детально описали й поранення, і усі маніпуляції, які проводили з військовими.
«Звичайно в реальних бойових діях складніше, адже там справжні коптери, справжні поранення і гранати. Але треба бути готовими, саме для того ми тут і тренуємося», – підсумовує Бадр.
Відділення інформації та комунікації Північного ТУ
