На Куп’янському напрямку бійці 2-го батальйону оперативного призначення бригади «Буревій» тримають ділянку фронту на позиціях, розташованих у посадках з посічених вибухами та пострілами дерев. Щодня нацгвардійці ризикують життям, реагуючи та стримуючи спроби окупантів проскочити, прорвати оборону або обійти наші спостережні та опорні пункти.
Позиція – десь у прифронтовій посадці, за кількасот метрів від ворога, зміцнена колодами, мішками з піском й надійним камуфляжем. Тут, у глині, сирості та багнюці під час дощів, солдати бригади постійно чергують, щоб будь-яке переміщення противника не залишилось непоміченим.
«У нас спостережні пункти знаходяться так, що ми одночасно спостерігаємо поле та одну і другу посадки, – каже стрілець 2-го батальйону Володимир. – І ми можемо сповіщати інших і передавати те, що ми бачимо. Бо ми знаходимось по центру».
Переміщення – окрема історія. Між позиціями – поля, розбиті посадки, зорана вибухами земля. Ходити треба швидко й обережно: за бійцями полюють ворожі FPV-дрони з вибухівкою та запалювальними боєприпасами та дрони зі скидами, а земля устелена зарядами дистанційного мінування. Кожен крок може бути останнім, але стояти на місці ще гірше. Тому основний рух відбувається на сході та заході сонця, коли російській аеророзвідці складніше розгледіти територію. А більшість позицій облаштована РЕБами, щоб глушити смертоносні БпЛА.
«Зрозуміло, що найбільша шкода зараз завдається рослинам. Проте природа має властивість відновлюватись – ми можемо бачити, що все засівається новим насінням нових дерев, – каже заступник командира роти Юрій, який є екологом за освітою. – Але більшість тварин зараз контужені. Після контузії тварини перестають розмножуватись, у них пропадає інстинкт самозбереження. У будь-якому випадку війна має негативний вплив і на навколишнє середовище».
Ближче до обіду в рацію надходить повідомлення: ворог їде до сусідньої посадки – два мотоцикли, чотири чоловіки. Розвідгрупа, яка буде намагатися зайти, зайняти позицію і закріпитися.
Момент швидкий, як клацання затвору – Юрій миттєво споряджає ПКМ. Окупанти злізли з мотоциклів і почали рух. Їх зустрічає рій бригадних дронів, а також серія черг із кулемета – чітко, коротко, по навісній траєкторії. Мотоцикли горять, двоє росіян зникають серед порубаних дерев, а двоє так і залишаються лежати в полі перед посадкою. Трохи згодом одного втікача остаточно наздоганяють маневреним ураженням FPV. Останньому з групи вдається відкотитися назад, але це не надовго.
Міномети та артилерія ворога криє передові позиції наших захисників. Але ретельно облаштовані укриття надійно ховають бійців. Піхота – це те, що стоїть між ворогом і нашим домом. День за днем. Без пафосу. До перемоги.
Відділення інформації і комунікації Північного Київського ТУ НГУ
