Екіпаж безпілотних авіаційних комплексів бригади «Червона Калина» працює на Покровському напрямку. Гвардійці на псевдо Барбер і Бакс познайомились, коли разом служили в піхоті. Тоді вони виконували завдання в Запорізькій області. Більш досвідчений Барбер вселяв впевненість під час штурмів, тому Бакс йому повністю довіряє і тепер – коли чоловіки працюють з дронами.
Бакс до війни розвозив по Україні посилки. А тепер він доставляє подарунки російським загарбникам.
«На початку було складно. Але старшим у мене був Барбер. Він мене і вчив. Прийшовши на позицію, ми сіли працювати. Він мені підказував, що і як треба робити. З того часу ми і служимо разом, виконуємо бойові завдання. Це дуже важливо мати такого побратима. Надважлива довіра між собою. Я впевнений, що він завжди надасть допомогу, якщо потрібно і не залишить у важкий момент», – говорить Бакс.
Найважче, каже Барбер, поцілити в техніку в русі. Адже треба завжди враховувати багато факторів. Вітер, напрямок і швидкість руху. Але одного разу пілоти побачили ціле відділення противника, яке залягло. Гвардійці діяли швидко і холоднокровно. Методично одного за другим вони знищили усіх загарбників.
«Хлопці сидять на першій лінії, на «нулі». До них можуть і вороги підійти, і скинути щось. Тож ми намагаємось провести розвідку так, щоб ні російські дрони не долітали, ні їхня піхота не підійшла. А, коли вже вони підходять до наших бійців, то знищуємо ворога з неба. Їхні «Мавіки» так само намагаються долетіти. А ми намагаємось їх збити. Хоча і вони нас намагаються збивати чи виявити нашу позицію. Але за допомоги маскування і набутих навичок ми цього не допускаємо», – розповідає Барбер.
Робота оператором БпЛА йому подобається. Адже в них є шикарний офіс в центрі посадки, жартує гвардієць. Разом з побратимом Баксом планомірно і без вагань вони знищують ворога. А після виконання завдань, під час відпочинку діляться один з одним планами на життя у мирній Україні.
