10 років боєць з позивним Бургер жив, працював та будував плани на майбутнє в іншій країні. Та все змінилося після 24 лютого. Одним з перших він прибув на захист України та став до лав 3-го батальйону оперативного призначення «Свобода» Бригади швидкого реагування, який формувався з добровольців, які мали сильну мотивацію.
«Я трошки запізнився сюди, під Бахмут, – згадує Бургер, – на полігоні отримав травму коліна, лікувався і, як наслідок, прибув на позиції на 20 днів пізніше за моїх хлопців. Весь цей час я ледь не гриз собі нігті – пацани там окупантів знищують по 50 в день, а я весь «двіж» пропускаю. З іншого боку, коли новини були невтішними, я жалкував, що зараз не можу допомогти побратимам, – дуже я тоді рвався на схід України».
«Декілька разів вони міняли тактику. Першу фазу із закиданням зеків як масового м’яса на наживку я пропустив. Проте поступово кількість зеків почала зменшуватися і вони стали більш розумно атакувати меншими штурмовими групами, застосовувати професійні диверсійні групи. Загалом, вони відійшли від тактики масштабних атак “в лоб”», – ділиться гвардієць.
«Глобально – наша сутність у тому, що ми добровольці, це був наш свідомий вибір. Кістяк підрозділу – це люди, які пройшли бої за Сєвєродонецьк, Лисичанськ. Ми розуміли, що буде війна, війна серйозна і ми їхали саме воювати. Весь цей час ми чомусь навчалися, проходили полігони, вчилися в бою, – найшвидший спосіб навчання, як я вважаю. 24 лютого я приїхав сюди з іншої країни, де я прожив 10 років, – в мене родичі тікали з Бучі. Я маю багато друзів і близьких в Україні, тому дуже не хочеться, щоб вони переживали цей жах», – каже Бургер.
«Росіяни дуже довго, дуже великими силами намагаються взяти Бахмут. Проте зараз у них нема наскільки масованої переваги в артилерії, як це було на Луганщині. Я бачу, як їхні сили видихаються, вони не можуть дозволити собі такого вогневого валу, як раніше. З іншого боку, ми багато чому навчилися, у нас зʼявилися власні міномети, СПГ, АГС-и, контрбатарея працює по ворогу. Хороший солдат – це той, який постійно вчиться і ми урок засвоїли. Нові танки, які нам обіцяють дати, також можуть змінити хід війни. Буде складно – але я вважаю, що кінець цієї війни не за горами», – запевняє гвардієць.
