23-річний військовослужбовець на псевдо Касік, яке закріпилося за ним ще зі шкільних років, в лавах 11 бригади ім. М. Грушевського Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України з 2021 року. Він проходив строкову службу, та незабаром, після проходження базової загальної військової підготовки та прийняття присяги, хлопець тут зустрів повномасштабне вторгнення.
«На мою думку, в кожного з нас тоді був страх в очах та нерозуміння майбутнього. Але наші командири, та в цілому весь особовий склад, були зібрані, діяли за командами. Була легка паніка, але вона не виходила за рамки, так би мовити»,- розповідає боєць.
З часом Касіка відзначили як військовослужбовця з високими лідерськими якостями й командир направив його на проходження навчання, після якого він отримав первинне офіцерське звання – молодший лейтенант. Зараз Касік продовжує захищати Батьківщину та неодноразово брав участь у запеклих боях на Донецькому напрямку.
Під час виконання одного з бойових завдань, боєць очолив групу, якій потрібно було провести зачистку населеного пункту та закріплення на місцевості. Як розповідає Касік, попереду них йшла штурмова група розвідки, які вибивали ворога, а гвардієць зі своєю групою – за ними.
«Розвідники провели штурм, ми зачистили. Зайняли позицію, розподілили сектори та повністю налагодили систему вогню. Вранці побачили, що йдуть три окупанти. Вони йшли цілеспрямовано в погріб, який був у дворі. Дали їм можливість підійти ближче, на відстань метрів 7. Потім почали діяти», – ділиться воїн.
Як зізнається гвардієць, одразу, як почали працювати по ворогу, всі почали свідомо розуміти, що і як треба робити. Не кажучи нічого один одному, на інтуїтивному рівні, діяли як один механізм. Касік з побратимом тримали сектор, інший боєць доповідав командуванню про обстановку і надавав вогневу підтримку, а четвертий тримав тил.
«Вони нам закидали гранати, ми їм «насипали» більше. Боєць, що тримав тил, сталево тримався, не зважаючи на те, що відбувалось у нього за спиною. В нас була злагоджена робота. Я казав побратиму лише одне слово, щоб він допомагав, в той час, як я кидав гранати. В результаті ми успішно відпрацювали», – говорить про те завдання.
Касік відзначає, що підготуватися до повномасштабної війни на всі сто відсотків неможливо, адже ситуація на фронті змінюється буквально кожні п’ятнадцять хвилин. Бойові дії диктують свої умови просто тут і зараз, тому дуже важливо мати базову військову підготовку, яка допомагає швидше координуватися, та знання про те, як реагувати на зміни в обстановці.
На напрямку, де перебувають його побратими, ведуться важкі бої. Тому слід зазначити, що і фізична, і моральна підготовка на полі бою відіграє важливу роль. Військовослужбовець розповідає, що за підготовку особового складу, який виконує бойові завдання, відповідають справжні професіонали.
«Тренування зі зброєю, бої в замкнутому просторі та в окопах, маскування, та дуже велика увага приділяється фізичній підготовці. В районі бойових дій це одне з ключових питань. Оскільки ти весь час маєш перебувати у повній захисній амуніції, зі зброєю, магазинами, гранатами, а це вже само по собі велике навантаження», – говорить Касік.
Бійці підрозділу, у якому він служить, нерідко використовують досвід інших українських військовослужбовців. Хлопці передивляються відеозаписи успішних виконаних завдань, занотовують все найважливіше для себе та використовують нові знання на практиці. Увага приділяється всьому, що може стати корисним на полі бою.
Справжньою підтримкою для Касіка є його родина. Зокрема, батько, який теж зараз воює на Куп’янському напрямку, та має спільний із сином позивний. Протягом довгого часу обидва захисники не бачились, але коли випадково зустрілися на передовій, не стримували сліз радості.
«Батько хвилюється за мене, а я – за нього. Розуміння про те, що ти знаходишся близько до тата, навіть в таких умовах та за таких важких обставин, вже дає надію на те, що все буде добре, що ми переможемо», – зізнається гвардієць.
Зараз найголовніше – підтримка, яка має допомогти військовим подолати цей важкий шлях. Українцям Касік бажає наснаги, підтримки, віри у військо.
«Люди мають із повагою ставились до військових, бо війна триває, а армія зараз – це те, завдяки чому Україна продовжує боротьбу за свою свободу та незалежність», – ділиться думками Касік.
НГУ спільно зі Збройними силами України та іншими складовими Сил безпеки і оборони, попри перевагу противника у живій силі, озброєнні та техніці, забезпечує надійний захист України від збройної агресії росії.
Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ
