Вторгнення військ рф на територію України вщент зруйнувало старі уявлення про тилове забезпечення військ і змусило перебудувати всю логістику Національної гвардії України. У мирний час система працювала за усталеними схемами, а ресурси розподілялися прогнозовано й без поспіху. Нині ж усе навпаки – логістам доводиться цілодобово перекривати потреби Сил оборони уздовж понад 1200-кілометрової лінії фронту та чітко розраховувати кожен крок. Ціна помилки – не просто затримка вантажу, а людські життя та боєздатність наших підрозділів. Саме такий підхід дозволяє одночасно закривати величезні потреби бойових бригад на передовій та забезпечувати роботу гвардійських частин, які підтримують правопорядок всередині країни.

Гнучкість та дієвість в умовах відсутності «Безпечного тилу»

За умов інтенсивної війни логістичне забезпечення НГУ має працювати як єдиний механізм, миттєво реагуючи на запити з передової та за потреби оперативно перерозподіляти ресурси між підрозділами.

Новітня російсько-українська війна суттєво ускладнила цю роботу, адже змінила саме уявлення про тил. Раніше райони, де не ведуться активні бойові дії, вважалися відносно захищеним простором, де можна було зберігати запаси, ремонтувати техніку та організовувати постачання практично без будь-яких зовнішніх загроз. Сьогодні ж «безпечного тилу» фактично не існує. Ракетні та інші далекобійні засоби ураження, зокрема масове застосування ударних БпЛА, дають противнику можливість завдавати ударів по логістичній інфраструктурі, віддаленій від лінії зіткнення.

Ці обставини вплинули на трансформацію підходів до організації логістики. Нині в її основі – мобільність, розосередження запасів, резервування та можливість швидко обирати інші маршрути постачання. Пошкодження окремого об’єкта чи перекриття шляхів не мають зупиняти постачання – їх повинні компенсувати альтернативні рішення.

Разом із системою змінилися і вимоги до фахівців логістичного профілю. Окрім знань з обліку, зберігання та розподілу майна, від них вимагається здатність швидко оцінювати ситуацію, визначати пріоритети та ухвалювати рішення за браком часу. Тому дедалі більшого значення набуває досвід роботи в умовах бойових дій, який дає змогу краще розуміти реальні потреби підрозділів і усвідомлювати значення кожного кроку для переднього краю.

Формування цих професійних якостей починається ще під час підготовки майбутніх офіцерів. Необхідні знання та практичні навички офіцери-логісти здобувають у Навчально-науковому інституті логістики Національної академії НГУ. Навчання охоплює різні напрями – від експлуатації та ремонту автомобільної й бронетанкової техніки, озброєння та артилерійських систем до організації продовольчого, речового, фінансового, квартирно-експлуатаційного та пально-мастильного забезпечення. У результаті курсанти отримують цілісне розуміння логістики як діяльності, яка впливає на бойову спроможність військ.

Стійкість оборони залежить від того, наскільки гвардієць відчуває підтримку. Чи це пальне для машин, чи якісне екіпірування, чи вчасно привезені боєприпаси – логісти НГУ працюють задля того, щоб передова мала все необхідне для виконання бойових завдань, – зазначає начальник управління тилового забезпечення департаменту логістичного забезпечення (J-4) ГУ НГУ полковник Олександр Фролов.

Від теорії — до практики: курсанти Навчально-наукового інституту логістики НГУ опановують ремонтні та евакуаційні роботи

Яких змін зазнали основні напрями логістичного забезпечення

Війна не лише розширила напрями діяльності тилу, а й змінила перелік матеріально-технічних засобів, які отримують підрозділи. Поряд із видами озброєння та техніки, що були звичними і до 2022 року, нині дедалі вагомішу роль відіграють безпілотні й роботизовані системи, засоби радіоелектронної боротьби та інше сучасне обладнання, що потребує нових підходів до постачання, обслуговування й відновлення.

Однією з галузей, де ці зміни стали особливо відчутними, є продовольче забезпечення. Постійна зміна районів виконання завдань, розосередження сил і загроза ворожих ударів змушують підрозділи діяти більш автономно. За таких умов важливого значення набуває використання мобільних пунктів харчування та польових кухонь, які дають змогу організувати гарячі страви для гвардійців навіть за обмежених можливостей приготування їжі.

Водночас удосконалюються індивідуальні добові раціони. Акцент роблять на їхній енергетичній цінності, компактності та зручності використання у складних умовах. Особливо це важливо під час інтенсивних боїв, коли поставити повноцінне харчування неможливо.

Орієнтація на реальний бойовий досвід докорінно змінює й підходи до речового забезпечення. Замість застарілих стандартів на перше місце виходить практичність та ергономіка кожного елемента однострою. Наприклад, використання теплоізоляційної підкладки в куртці та штанах вітровологозахисних зимових сприяє збереженню тепла в просторі під одягом та дозволяє військовослужбовцям використовувати ці предмети без додаткових утеплювачів. Відповідно, це зменшує кількість і загальну масу шарів одягу й забезпечує свободу рухів.

Конструкція сучасного екіпірування враховує й екстрені ситуації під час виконання завдань. У костюмі зимовому спеціальному, яким забезпечуються військовослужбовці корпусів Нацгвардії та підрозділів розвідки й спеціального призначення, штани мають застібки вздовж бічних швів по всій довжині. Така конструкція дозволяє у разі поранення швидко скинути верхній шар одягу й пришвидшити надання домедичної допомоги.

Загалом норми забезпечення військових частин корпусів, спецпідрозділів та підрозділів розвідки орієнтовані на максимальну функціональність. Екіпірування отримало підсилювальні накладки для протиударних вставок та зручні нахилені кишені, а рейдові рюкзаки повністю задовольняють потреби бійців під час виконання спеціальних завдань.

Важливою складовою розвитку речової служби стало й врахування потреб жінок, що служать у підрозділах НГУ. Станом на початок 2026 року близько 70% гвардійок отримали спеціалізовану польову форму, пошиту з урахуванням анатомічних особливостей жінок. Також їм видають спеціалізовану білизну й термобілизну. Триває розробка та випробування нових зразків бронезахисту – полегшених бронежилетів із завуженими плечима та анатомічними бронеплитами.

Таким чином, у Нацгвардії остаточно відходять від принципу «один варіант для всіх». Речове майно стає індивідуалізованим та орієнтованим на конкретні умови служби й фізіологічні потреби особового складу.

Найбільш масштабні зміни відбулися у сфері технічного забезпечення. Наразі підрозділи використовують значно ширший спектр технічних засобів, аніж до початку повномасштабної війни: БпЛА, засоби РЕБ, цифрові системи зв’язку, тепловізійні комплекси, автономні джерела живлення та інше високотехнологічне обладнання. Це своєю чергою істотно вплинуло і на підхід до технічної логістики.

Якщо раніше зусилля зосереджувалися на відновленні техніки вже після поломки, то сьогодні впроваджено комплексне управління життєвим циклом кожного технічного засобу. Це охоплює планування запасів компонентів, регулярне технічне обслуговування, діагностику та оперативний ремонт. Важливу роль у цьому відіграють мобільні ремонтні групи. Працюючи на передньому краї, вони мінімізують час простою машин і якнайшвидше повертають їх у стрій.

Інколи, рятуючи техніку під вогнем, ремонтні бригади здійснюють справжні подвиги. Показовим є випадок на Бахмутському напрямку навесні 2024 року, коли через щільний артилерійський вогонь евакуація пошкодженої бронемашини Kozak-2 була неможливою. Ремонтники одного з підрозділів НГУ уночі, під прикриттям димових завіс і засобів РЕБ, виїхали до місця поломки. Військовослужбовці за дві години замінили зіпсовану ходову частину, після чого машина самостійно залишила небезпечну ділянку. Оперативний ремонт під вогнем не лише запобігає втраті майна, а й дозволяє воїнам мати необхідну маневровість.

Розвиток технологій сформував новий напрям – логістику безпілотних та роботизованих систем. Масове застосування БпЛА вимагає безперебійного забезпечення акумуляторами, антенами, двигунами, елементами корпусу та системами зв’язку. Обслуговування таких засобів потребує спеціалізованих майстерень, високотехнологічного діагностичного обладнання та фахівців із відповідною технічною кваліфікацією.

Не менш специфічною є й логістика засобів радіоелектронної боротьби. Оскільки ворог постійно змінює робочі частоти, обслуговування РЕБ полягає не лише у постачанні компонентів, а й регулярному перепрошиванні та оновленні їхньої елементної бази.

Водночас роботизовані та безпілотні комплекси самі стають важливими ланками постачання. Вони беруть на себе доставку боєкомплекту й ресурсів на передній край, а також вивозять поранених із зон, де пересування груп евакуації надто небезпечне.

Енергетична цінність, компактність та зручність у використанні – три вимоги, яких слід дотримуватись при виготовленні індивідуальних добових раціонів для воїнів на передовій

Цифровізація процесів забезпечення

Розширення логістичних завдань і поява нових технологічних напрямів закономірно підвищили вимоги до управління інформацією. Коли одночасно потрібно контролювати запаси, переміщення майна, технічний стан озброєння, заявки підрозділів і міжнародну допомогу, паперові процедури вже не гарантують необхідної швидкості.

Від безперебійності поставок залежить ефективність дій на полі бою, тому це питання перебуває під постійним контролем командування. У квітні цього року під час службової наради з питань логістики командувач НГУ генерал-майор Олександр Півненко наголосив на важливості безперервного та чіткого постачання:

Наші воїни щодня працюють на передовій і мають бути зосереджені виключно на виконанні завдань. Мета логістики – забезпечити повний цикл постачання і доставити все необхідне саме туди, де це потрібно найбільше, – підкреслив Олександр Півненко.

Саме тому цифровізація стала одним із ключових напрямів трансформації логістики НГУ. Вона дає змогу командуванню бачити наявні ресурси, їхній рух та хід виконання кожної заявки. Це дозволяє реагувати на зміни миттєво й без зайвих затримок.

З 2023 року в Силах безпеки й оборони України тривала робота над впровадженням SAP Defence & Security – військової версії автоматизованої системи управління ресурсами, яка широко використовується як у сфері бізнесу, так і державного управління десятків країн світу. Так, платформу SAP використовують понад 90% армій країн НАТО. Надалі в українському війську на базі SAP планується побудувати управління організаційною структурою та обліком персоналу, фінансами, життєвим циклом озброєння та військової техніки. Пілотним проєктом, що повноцінно запрацював у частинах ЗСУ, є запровадження єдиної цифрової системи управління логістичним забезпеченням (УЛЗ).

Оскільки підрозділи корпусів НГУ та ЗСУ часто діють пліч-о-пліч на різних ділянках фронту, спільний цифровий простір як у межах виконання бойових завдань, так і для вирішення завдань логістичних, є нагальною необхідністю. Тож разом із частинами ЗСУ на початку 2026 року до системи УЛЗ першими в Нацгвардії були підключені 1 корпус «Азов» та 2 корпус «Хартія».

Інтеграція «Азову» в систему управління логістичним забезпеченням – це приклад того, як сучасні цифрові рішення підвищують швидкість і точність логістики в інтересах підрозділів, що відіграють ключову роль у відсічі збройної агресії ворога, – підкреслює Міністр цифрової трансформації України Оксана Ферчук.

Позитивні зміни фахівці з логістики відчули швидко. Вони зауважують, що із впровадженням зазначеної системи обмін заявками та нарядами на озброєння, техніку та майно відбувається миттєво. Це дозволяє уникнути затримок і значно прискорює забезпечення підрозділів.

В умовах постійного тиску ворога на фронті швидкість реакції в логістиці стає одним із ключових факторів, що визначають здатність підрозділів виконувати завдання. Кожна невчасна передача інформації прямо впливає на боєздатність і безпеку особового складу. Саме тому впровадження цієї системи в корпусі було логічним і своєчасним рішенням, яке дає змогу розвантажити підрозділи від паперової тяганини та зосередити зусилля на виконанні бойових розпоряджень, – зазначає начальник відділу озброєння 1 корпусу НГУ «Азов» старший лейтенант Олександр Ніколенко.

Щодня на фронт доставляються сотні тонн вантажів. Із запровадженням автоматизованих систем управління ресурсами шлях від постачальника до окопу скорочується в рази

Важливим аспектом є й те, що SAP зменшує людський фактор і залежність від паперових процесів, які в умовах війни створюють ризики помилок, затримок і непрозорих рішень. Натомість командири і служби забезпечення працюють з актуальними даними та можуть швидше реагувати на потреби підрозділів – від фронту до тилу.

Для війська це означає швидше постачання, точніше планування та розподіл ресурсів. Для держави – контроль процесів, прозорість закупівель і ефективніше використання кожної гривні. Для партнерів – зрозумілі правила, сумісні зі стандартами НАТО.

До речі, для чіткої взаємодії з іноземними партнерами в Національній гвардії України запроваджено аж три інформаційні системи. «КОРОВАЙ» забезпечує електронну взаємодію з державами-партнерами та координацію запитів щодо міжнародної військово-технічної допомоги; LOGFAS використовується для автоматизованого обліку й опрацювання міжнародної матеріально-технічної допомоги; PROvision – інформаційно-аналітичне програмне забезпечення в структурі МВС України призначене для обліку, моніторингу та контролю розподілу гуманітарної, благодійної та міжнародної технічної допомоги. У сукупності це формує єдиний цифровий контур управління міжнародною допомогою, що підвищує прозорість, оперативність і ефективність її залучення та використання.

Таким чином, Нацгвардія формує єдину цифрову систему логістики, де міжнародна допомога, міжвідомчий документообіг та внутрішнє постачання об’єднані в єдиний ефективний механізм.

За матеріалами видання «Гвардія»