Сучасна війна перетворила роботу інженерно-саперних підрозділів на високотехнологічне й інтелектуальне протиборство. Зброєю сапера є не лише його навички роботи з вибуховими речовинами, уважність і кмітливість, а й уміння використовувати новітні розробки — від дронів різних типів до 3D-принтерів. І нацгвардійські сапери в процесі еволюції професії демонструють високу ефективність. Виходячи першими назустріч небезпеці, вони прокладають дороги життя для своїх побратимів і облаштовують поля смерті для ворога.

Іти першим, не помилятися

Майор Денис із позивним Джордан обрав інженерно-саперну спеціальність іще під час навчання в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Службу в Нацгвардії розпочав у березні 2022-го в Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів. Його бойові відрядження почалися 1 квітня 2022 року. Спочатку Денис виконував оперативне розмінування в районі Ірпеня, Бучі та Гостомеля на Київщині, згодом як фахівець інженерної служби брав участь у Слобожанському контрнаступі на Харківщині. У 2023 році, після переведення до 45 полку імені Олександра Красіцького, виконував завдання у Бахмуті.

Під час Бахмутської операції ми з побратимами щодня мінували одну й ту саму ділянку на напрямку ворожого штурму. Минало буквально кілька годин – і штурмовики з «Вагнера» устеляли той квадрат своїми трупами. Ми поверталися і мінували його знову. Росіяни посилали нову хвилю живої сили, яка своїми тілами все розміновувала. Ми дивувалися з їхньої самовбивчої впертості», – згадує той період офіцер.

Гвардійські сапери досягали результатів у знищенні ворога в Бахмуті різними способами. Наприклад, уночі їм вдавалося пробратися у ворожий тил і залишити там для окупантів багато «сюрпризів». Коли під час штурмових дій української армії росіяни відступали, то підривалися на мінах.

Влітку й восени 2023-го Денис займався гуманітарним розмінуванням звільнених територій Херсонщини. У 2024-му виконував інженерно-саперні завдання в районі Роботиного на Запоріжжі. Зокрема, там гвардійці зірвали танковий наступ саме завдяки вчасному і якісному мінуванню території. На початку 2026-го він та його група виконували завдання на Покровському напрямку.

Джордан – військовий інженер за освітою, посадою і покликанням

Офіцер на власному досвіді знає, як змінювалася війна і з якими викликами стикаються люди його професії.

На початку повномасштабного вторгнення сапер міг виходити на відкриту місцевість і власноруч встановлювати міни, закопувати їх. Тепер у зоні бойових дій це практично неможливо, оскільки весь простір контролюють безпілотники. Мінування і розмінування стали переважно дистанційними. Ми, як і наш ворог, «насипаємо» міни з дронів. Це дає можливість встановлювати мінно-вибухові загородження на значній глибині – закидати боєприпаси і за першу, і навіть за другу лінію оборони», – пояснює Джордан.

Згадані смертоносні подарунки для окупантів переносять бомберами, серед яких легкі «Insomnia» і «LuckyStrike», а також важкі «Vampire» та «Heavy Shot». З доставленням та встановленням протитанкових мін допомагають наземні роботизовані комплекси, такі як «Тарган», «Рись» тощо. Одна ТМ-62М важить близько 10 кілограмів, тож нескладно уявити, наскільки роботизація полегшила життя сапера у питаннях переміщення вантажів і логістики. Для забезпечення всіх етапів операцій з мінування та розмінування у складі багатьох саперних підрозділів служать оператори БпЛА та НРК.

Як підкреслює Денис, професійного сапера вирізняє фантазія та винахідливість:

Одним із наших завдань у районі Роботиного було проробити безпечний прохід для піхоти. На НРК «Тарган» ми прикріпили імпровізований трал із граблів, щоб він у русі зривав розтяжки. Також, якби роботизований комплекс наїхав на встановлену міну, він міг би її активувати. Усе це – заради збереження життів наших воїнів. І це працює».

У 2024-му на Запоріжжі Денис міг виходити на завдання із портативним РЕБом на плечах. Навантаження чимале, бо подібний засіб важить 25 кілограмів. Але він реально рятував групу гвардійців-саперів: ворожі дрони, підлітаючи, втрачали сигнал. Тепер же фронт насичений оптоволоконними FPV-дронами, невразливими до РЕБу. Тому зараз пріоритетом є твоя мобільність і замасковане пересування, – підкреслює Джордан.

Противник застосовує проти українських воїнів велику номенклатуру боє припасів. Штатна міна може мати відразу кілька способів активації. Наприклад, її можуть обладнати сейсмічним та магнітним датчиками. У цих реаліях класична робота розміновувача із саперним щупом і лопаткою є рідкістю. Натомість поширеним стало скидами. Вибухонебезпечні предмети виявляють засобами аеророзвідки. А вже ідентифікувавши ворожі міни, українські захисники за допомогою бомберів скидають на них вибухівку, щоб спричинити детонацію.

Роботизований комплекс дистанційного розмінування «Digital Vanguard» – надійний помічник гвардійських саперів

Хочеш вижити – постійно вчися

Старший сержант Євген із позивним Скубі-Ду до 2023 року був цивільним. Саперну справу він обрав свідомо – уже в той час, коли Україна стала найбільш замінованою державою світу.

Я хотів, щоб мій маленький син жив у безпечному середовищі – міг піти на річку і в ліс по гриби. Тому вирішив очищати нашу землю від усієї тієї вибухової гидоти, яка загрожує нашим людям. У 2023 році спочатку приєднався до гуманітарної місії «HALO» з розмінування деокупованої Харківщини, а з червня почав служити у бригаді «Хартія», пройшов додатковий курс навчання інженерній справі», – розповідає гвардієць.

Нині Євген – головний сержант батальйону підтримки 13 бригади «Хартія» НГУ, а донедавна служив на аналогічній посаді в інженерно-саперній роті. Підрозділ формувався на його очах і за його участі. Багато важливої роботи інженери роти виконали на Лиманському і Харківському напрямках.

На початку 2026 року наша рота брала участь в операції зі звільнення Куп’янська. Хлопці вручну встановлювали міни ОЗМ-72 із суцільним ураженням у радіусі 30 метрів, щоб зупиняти противника, який там ліз з усіх труб і отворів. Складність оборони Куп’янська саме в тому, що ти не знаєш, із якого напрямку з’явиться противник. Але спільна операція «Хартії» та інших підрозділів Сил оборони України була успішною», – підкреслює Євген. «Інженерно-саперна рота батальйону підтримки бригади «Хартія» виконує різноманітні завдання. Найчастіше це знешкодження ворожих FPV-дронів, авіабомб, нерозірваних артилерійських снарядів у зоні бойових дій. Важливою є й інженерна розвідка – пошук позицій і безпечних шляхів підходу або проїзду для артилеристів чи дронарів. Зведення переправ, а також їх руйнування – теж робота для інженерів. У складі роти діє взвод НРК, що відповідає за підвезення будь-яких вантажів.

Одним із головних завдань саперів на передовій є знешкодження нерозірваних авіабомб і снарядів ворога

Ми вже знищили півтора десятка бомб ФАБ-500, які впали, але не вибухнули. Коли вогнепровідним шнуром підривали першу, то пережили круті емоції. Ця бомба залишає воронку п’ятиметрової глибини. Але згодом звикаєш до гучних вибухів», – розповідає Скубі-Ду. – «Ми розміновуємо будь-які дрони, радіокеровані та оптоволоконні, зокрема «Шахеди» і «Молнії». Непросто дається знешкодження «Гербери», бо противник постійно пхає в неї різні типи підривачів. Один із таких БпЛА на Харківщині ми мали навіть розібрати, щоб вивчити начинку. Довелося по сантиметру обережно розкривати його корпус.

Розширення «кіл зони» на передовій створило для роботи інженерів ті самі ризики, з якими стикається і будь-який піхотинець. Якщо завдання треба виконати на лінії бойового зіткнення, вони так само мусять долати до 15–20 кілометрів пішки. Захід на точку за заздалегідь опрацьованим маршрутом може тривати в середньому дві доби, як і вихід із неї.

За словами Євгена, головне в роботі з розмінування – визначити характер бойової частини та принцип ініціювання боєприпасу. Подальший алгоритм його знешкодження відпрацьований так, щоб сапери гарантували безпеку собі та іншим військовим.

Сапер повинен безперервно вчитися, знати, які нові міни чи плати ініціації з’являються. Розробки ворога не стоять на місці, як і наші. Хочеш вижити в цій професії – мусиш знати й уміти якомога більше», – переконаний Скубі-Ду.

Лабораторії перемог

Сучасний фронт перетворився на гігантську лабораторію, де щодня випробовують нові рішення для знищення ворога. Основою роботи фахівців інженерно-саперної справи стали майстерні, в яких ведеться переробка чи адаптація боєприпасів для найрізноманітніших завдань.

Молодший сержант Сергій із позивним Леон із 1 бригади оперативного призначення НГУ «Буревій» спостерігав трансформацію спеціальності на власному досвіді. Починав працювати як сапер у лісах і посадках, коли міни встановлювали здебільшого ручним способом. Згодом гвардієць очолив відділення інженерних боєприпасів взводу дистанційного мінування, а потім – ремонтну майстерню безпілотних систем. Географія його бойової роботи — Серебрянське лісництво на Луганщині, потім Куп’янський напрямок на Харківщині, а згодом — Добропільський на Донеччині.

Наші мінування не раз змушували ворога відмовитися від планів штурму. Якось ми вирішили не чекати світанку, а вночі натягнули єгозу та поставили мінне загородження на краю посадки. Через три години почався ворожий штурм. І там, де ми встигли «зашитись», він відразу ж провалився. У підсумку вся російська операція пішла не за планом, – згадує Леон роботу під Куп’янськом. – Зараз «вручну» сапери працюють лише в окремих випадках, коли вибуховий пристрій не можна занести дроном. Наприклад, якщо стоїть завдання підірвати важкодоступну трубу.

Сапери – теж творці: всередину цих полін поміщено штатний боєприпас, який чекає на окупанта

Нині відділення інженерних боєприпасів у бригадах НГУ відповідають за переробку й модернізацію будь-якого боєкомплекту — для мінування, застосування FPV та скидання боєприпасів із дронів. Йдеться про все — від компактних засобів до 20-кілограмових вибухових пристроїв, які понесе важкий бомбер «Heavy Shot».

3D-принтери почали широко використовувати в бойових підрозділах у 2024 році, і сьогодні вони є невід’ємною частиною технологічного виміру війни. Метод 3D-друку дає гвардійцям можливість адаптувати форми мін і боєприпасів, а також різні деталі до потреб фронту. Будь-які моделі спочатку тестують, а вже потім тиражують і застосовують на передньому краї.

Побратим Леона, Сергій із позивним Кот у цивільному житті мав справу з холодильним обладнанням. У лавах бригади «Буревій» змінив фах на дещо протилежне і дуже «гаряче». Перші бойові виходи як сапер мав у Серебрянському лісництві. Працював під обстрілами, встановлював міни прямо під носом у ворога:

Одного разу ми мали «зашити» мінуванням передній край. Я йшов старшим групи. За попередніми даними, до окупантів мало бути дві сотні метрів. Коли прибули на точку, виявилося, що російські спостережні позиції знаходяться за 50 метрів від нас! Щоб не бути виявленими, ми спілкувалися між собою мовою жестів. Тихо виконали роботу і вийшли звідти. Але через пару годин почався ворожий штурм, і ми потрапили під перехресний вогонь своїх і ворогів. Обійшлося без втрат. Зате одна з мін, які ми того дня встановили, згодом спрацювала і знищила чотирьох росіян».

Тепер Кот командує відділенням обслуговування інженерних боєприпасів дистанційного мінування у батальйоні підтримки бригади «Буревій».

Танковий снаряд, модифікований для скиду з дрона, – зокрема, додано хвостовик для поліпшення аеродинаміки польоту

Оскільки для виконання їхніх завдань необхідна вигадливість і креативність, бійці підрозділу називають себе художниками.

У цій роботі мені подобається постійно щось модернізувати і вдосконалювати. Тішить, коли отримуємо від пілотів дронів відгук про наш адаптований засіб ураження, випробуваний у бою. Наприклад, нам присилають відео з коментарем: все відпрацювало класно, у ворога два «двісті» й один «триста». Оце для нас найбільша мотивація», – ділиться гвардієць.

На рахунку його відділення – понад 50 адаптованих моделей вибухових «виробів» різних типів. Від отримання завдання до появи готового рішення може минути один день. А часом і три доби, адже тут головне – якісне тестування. Запобіжні механізми мають гарантувати максимальну безпеку як для самих інженерів, так і для їхніх побратимів, що будуть транспортувати і споряджати боєприпас на позиціях.

Нині сапери бригади «Буревій» працюють на Добропільському напрямку. Ускладнена логістика, кількісна перевага ворога, постійні штурми та обстріли – реальність, у якій вони мусять перемагати. Ворожій навалі вони протиставляють інтелект інженерів і мужність досвідчених воїнів.

За матеріалами видання «Гвардія»