Повномасштабне вторгнення боєць на позивний Круль зустрів у лавах добровольчого формування територіальної громади. Без вагань став на захист рідної Сумщини – землі, де знав кожну дорогу, кожну посадку і кожну стежку. Разом із побратимами вступав у стрілецькі бої, допомагав знищувати ворожу бронетехніку, а згодом боронив небо області від російських дронів.
Згодом Круль приєднався до 35 Сумського полку Національної гвардії України. Каже, рішення було усвідомленим, розумів, що війна надовго, а отже потрібні ті, хто готовий тримати стрій до кінця.
Спочатку виконував завдання із посилення оборони регіону, а згодом вирушив на ротацію на один із найгарячіших напрямків Донеччини – Добропільський. Ми утримували спостережний пункт, фіксували переміщення противника й мали залишатися непоміченими. Головне – не видати себе. Якщо ворог знаходив позицію, шансів повернутися вже не було. Та й вийти – також», – згадує гвардієць.
Ротація, яка мала тривати значно менше, затягнулася більш ніж на 100 днів. Через складну обстановку заміна особового складу була майже неможливою. Їжу, воду та необхідні речі доставляли переважно дронами.
Найважчим випробуванням стали не цифри, – каже Круль. – Ротація припала на холодну зиму. Позиція була добре замаскована, але майже не захищала від морозу. Розпалити вогонь означало одразу викрити себе. Укриття постійно затоплювало, спали по черзі – інколи по 30 хвилин під безперервні обстріли. Російські дрони постійно кружляли над позицією».
Попри це підрозділ вистояв. Завдання виконали, позицію втримали.
Думки про рідних дуже допомагали. Передивлявся фотографії сім’ї, уявляв нашу зустріч, думав, що скажу після повернення. Перед виїздом дружина подарувала оберіг. У найважчі моменти стискав його в руці – ніби відчував підтримку дому навіть за сотні кілометрів», – розповідає боєць.
За словами гвардійця, витримати допомогли не лише підтримка близьких, а й підготовка та внутрішня стійкість.
Я розумів, куди їду, тому ретельно готувався. Але, мабуть, допоміг і характер. Усі мої предки проходили через війни й витримували їх. Я просто не мав права здатися», — додає гвардієць.
Група комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
