Чіка у війську вже втретє. Наразі він – гвардієць 5 Слобожанської бригади «Скіф» Національної гвардії України. Виконує завдання у районі відповідальності тактичної групи «Слобода». Перший бойовий досвід отримав у 2014-2015 роках. Воював у складі 22 окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ на Луганщині та Донеччині.

Я призвався по мобілізації у 2014 році. Це була тероборона, 22-й батальйон. Повістка – перепідготовка 60 днів. Далі нам сказали, що поїдемо за Куп’янськ. Можна десь так і сказати, але ми поїхали аж на Старобільськ, Сватове, Щастя, Трьохізбенку. Починали з обладнання блокпостів. А далі – бої. Було важко, ще й батальйон розділили, і він воював одночасно у двох областях», – згадує Чіка.

Гвардієць каже, що побачене тоді, глибоко закарбувалося у пам’яті: обстріли, руйнування, людське горе.

Я потрапив до групи швидкого реагування. Нас було там дванадцять людей. Ми виїжджали працювати у разі прориву, заходу ДРГ, нападу на наші об’єкти. У районі Трьохізбенки такого бачили багато. Там різні групи намагалися вирвати собі владу: російські війська, кримінал, якісь «байкери», «казакі» на конях. Ми сім місяців були на Луганщині, далі два місяці – на Харківщині, а тоді знов поїхали вже у Донецьку область. Звільнився в запас через півтора року після призову», – каже гвардієць.

Після початку повномасштабного вторгнення Чіка знов намагався призватися, але ця справа трохи затягнулася.

У 5 Слобожанській бригаді я з 2025 року, підписав контракт. Тут також служить мій син, у іншому підрозділі. Якщо брати строкову службу, то я в армії вже третій раз. Після початку повномасштабного вторгнення декілька разів ходив призиватися, чомусь не призивали. А коли прийшов в 5 бригаду, виявилось, що дуже потрібні люди. Багато їздимо на навчання. Це зрозуміло, бо маємо бути підготовленні до комунікації з людьми», – міркує Чіка.

 Сьогодні гвардієць виконує завдання на блокпостах Харкова. До своїх обов’язків ставиться відповідально.

Буває, що люди починають «експериментувати» на блокпосту. Це затримує нашу роботу, ускладнює проїзд іншим водіям. У 2014-2015 роках люди з цим не жартували, вони розуміли серйозність ситуації, бо по скупченню транспорту ворог запросто міг ударити артилерією. Але ж зараз вже є чимало випадків, коли ворожі ударні дрони атакують наші блокпости. Отже, на блокпосту не до жартів», – пояснює гвардієць.

Життя навчило Чіку, що порядок – це не формальність, а спосіб зберегти життя людей. Для нього захист дому – це справа честі.

Група комунікації Східного Харківського ТУ НГУ