Війна зруйнувала багато планів. Після мобілізації довелося повністю перекваліфікуватися та жити вже по-військовому. Нацгвардія виконує дуже багато бойових завдань. Тут працюють класні інструктори, які справді якісно навчають. Без навчання на передовій дуже важко», – говорить Фокс.

Його спеціалізація – автоматичний гранатомет, який забезпечує вогневу підтримку піхоти.

Ми прикриваємо піхотинців на передовій, створюємо психологічний тиск на противника і допомагаємо відбивати штурми. Зброя проста, але при правильному використанні дуже ефективна», – пояснює гвардієць.

Фокс каже, що в полку йому забезпечили якісне навчання. Тренувались постійно, інструктори все пояснювали зрозумілою мовою. А безпосередньо перед бойовими виходами підрозділ проходив тривалу та інтенсивну підготовку.

Умови максимально наближені до бойових, постійні тренування. Коли починається штурм і ми бачимо рух ворога, працюємо чітко по координатах. Якщо засікаємо засідки, накриваємо з відстані. Мій гранатомет – це зброя несподіванки», – каже Фокс.

Перші бойові виходи він пам’ятає до найменших деталей. Перші розгубленість і страх змінились на впевненість і сміливість.

Коли вийшли з машини, я відчув запах війни. Запах страху, сміливості і виживання. Це дуже сильний адреналін. Але потім починаєш працювати, і все стає на свої місця», – згадує гранатометник.

Під час оборони АГС відіграє ключову роль у стримуванні ворога. Піхота, яка поруч, дає координати, і на підходах атака ворога захлинається. Окремо Фокс підкреслює важливість підтримки побратимів.

Коли ділиш із побратимом шматок хліба, живеш і чергуєш разом, починаєш розуміти один одного з пів слова, з півпогляду. Час – найцінніше, що в нас є. І коли хтось дає тобі зайві дві години поспати на позиції, це дуже підтримує», – ділиться гвардієць.

Кожен знаходить для себе свої джерела енергії, сил і мотивації. Для Фокса головна мотивація – це його родина. Чоловік каже, що діти – майбутнє покоління українців мають жити в мирній Україні. Тому зараз чоловіки повинні закінчити цю справу і захистити країну.

У мене є син. Я не хочу, щоб він пережив те, що переживають наші хлопці. Якщо вже така реальність, і нам доводиться воювати, то краще вміти це робити добре і професійно», – каже Фокс.

Сьогодні Фокс знову працює з металом, але вже іншим. Його вироби більше не прикрашають мирні оселі, проте вони зупиняють штурми російських окупантів і допомагають побратимам. У цій війні немає випадкових ролей: кожен постріл, кожне рішення і кожна витримана секунда складаються у спільний результат. Поки ворог намагається тиснути силою, українські воїни відповідають майстерністю, злагодженістю і холодною точністю. І саме на таких людях, перекованих війною, тримається оборона країни.

Група комунікації Західного ТУ НГУ