Зупинити ворога ціною власного життя: історія Героя України Дмитра Апухтіна - НГУ

З першого дня широкомасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України особовий склад ряду з’єднань та частин Національної гвардії віддано захищає східні рубежі нашої Батьківщини. Підрозділи батальйонної групи під командуванням заступника командира 23 окремої бригади охорони громадського порядку «Хортиця» НГУ зі служби полковника Дмитра Апухтіна були відряджені для виконання завдань в зоні проведення операції Об’єднаних сил у грудні 2021 року. Незабаром була запланована ротація й бійці мали повернутися додому, де на них із нетерпінням чекали рідні. Проте всі мирні плани були перекреслені 24 лютого. Запорожці долучилися до оборони Маріуполя, прикриваючи основні вузли автомобільних шляхів на підступах до міста.

Щоденно перебуваючи під шквальним вогнем артилерійських систем та авіаційних ударів, гвардійці ненастанно стримували натиск противника, завдаючи йому болісних втрат. Полковник Апухтін мав колосальний бойовий досвід, адже виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил з 2014 року.

Офіцер неодноразово очолював зведені підрозділи НГУ в складі відповідних угруповань Об’єднаних сил, тож міг миттєво оцінити оперативну обстановку, прийняти оптимальне командирське рішення, визначити кожному бійцеві його роль і завдання. Та й у місці постійної дислокації Дмитро Олександрович керував службою з охорони громадського порядку так, що його підлеглі мало не щодня відзначались попередженням та припиненням правопорушень на вулицях Запоріжжя. Недарма свою першу державну нагороду, медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня він отримав саме за гідну організацію служби з ОГП в ході підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Це було в іншому, мирному і щасливому житті, коли Дмитро Олександрович, перш ніж обійняти свою нинішню посаду, служив у полку спецпризначення ВВ МВС України «Гепард» (нині – 9 полк оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади НГУ).

Поруч із таким досвідченим військовим професіоналом бійці відчували впевненість у своїх силах навіть у найскладнішій ситуації. Так, коли 3 березня до гвардійських позицій стала наближатись передова група противника, воїни під керівництвом полковника Апухтіна діяли чітко та злагоджено. Вони гаряче зустріли ворога, який, втративши одну зі своїх бронемашин, вдався до втечі.

5 березня окупанти знову намагалися прорвати оборону на контрольованій гвардійцями ділянці. В ході бою було знищено 2 одиниці броньованої техніки та близько 20 російських солдат. 10 березня під час виконання бойового завдання щодо організації оборони та недопущення просування ворога до міста полковник Апухтін та його бійці зупинили рух механізованої колони, знищили дві ворожі БМП-2 та живу силу противника. 12 березня полковник Дмитро Апухтін ніс службу на блокпосту, розташованому на північній околиці Маріуполя, коли на гвардійські позиції сунула чергова ворожа колона. У ході бойового зіткнення офіцер здійснив маневр силами і засобами підрозділу, викликавши вогонь противника на себе і тим самим давши змогу своїм побратимам продовжити бій. Не зумівши прорвати оборону, ворог розпочав мінометний обстріл, в результаті якого полковник Апухтін дістав численні осколкові поранення й загинув.

Своїм героїчним та мужнім вчинком командир забезпечив успішне виконання бойового завдання та зберіг життя і здоров’я підпорядкованого особового складу. Полковник Апухтін присвятив професії військового правоохоронця більшу частину свого життя. В бригаді його пам’ятають як чудову людину, вірного товариша та батька трьох дітей. Коли випадали рідкісні дні відпочинку, офіцер полюбляв рибалити, добре розумівся на цій справі і щоразу вражав оточуючих результатами чергової «експедиції».

1 квітня 2022 року йому би виповнилось 45… Свій бойовий досвід офіцер ефективно передавав підлеглим. Беріг і цінував своїх бійців, відтак не вагаючись пожертвував собою, аби зберегти життя інших. Указом Президента України № 167/2022 від 25 березня 2022 року України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Перейти до вмісту