Гвардієць Дмитро – старший кулеметник однієї з мобільних вогневих груп 19 бригади Північного оперативно-територіального об’єднання. Завдання його екіпажу – захищати повітряний простір України від усіх ворожих цілей на Київщині.
До початку повномасштабного вторгнення Дмитро працював у Державній кримінально-виконавчій службі України. Коли у 2022 на його рідній Дніпропетровщині йшли бойові дії, вирішив добровільно стати до лав Національної гвардії.
«Хоч я і був заброньованим працівником, але вирішив, що настав час. Написав рапорт на звільнення і мобілізувався. 3 лютого 2023 року вперше взяв до рук кулемет», – розповідає боєць.
Протягом своєї служби він працював з багатьма різними видами кулеметів: від «Максима» до «Browning» та інших сучасніших видів цієї зброї. Кожна зброя унікальна, до кожної треба було знайти свій підхід навчитися ефективно працювати.
У нас немає такого, що ти натис на спусковий гачок і насипаєш усе, що є. Прицілився, вистрілив і дивишся, куди полетіло, щоб скоригувати наступні постріли. Далі працюєш уже довшими чергами», – каже Дмитро.
Найдовші чергування мобільних вогневих груп припали на 2024 рік, тоді близько двох місяців поспіль гвардійці щоночі виїжджали на позиції відбивати повітряні атаки росіян.
У нас перед Новим роком, здається, одна ніч була, що ми поспали, а так – хоч годинника звіряй – кожну ніч окупанти щось запускали. Найдовше на вогневій позиції були близько 16 годин», – пригадує військовий.
Під час одного з чергувань Дмитро у складі екіпажу мобільної вогневої групи збив два ворожих БпЛА протягом короткого проміжку часу.
Я по одному «шахеду» стріляв, не влучив, а наступного навіть з відео видно, що з другої черги влучив і він вниз пішов. Останній вже віддалявся, я бачив в тепловізор прицілився і в навздогін стрельнув – той одразу заглух. Збив два «шахеди» за 10 хвилин. На них у мене всього 42 набої пішло, – розповідає старший солдат. – Я не вважаю, що це якийсь супергероїчний вчинок, хоч і рідкісний – знаю, що в Миколаївській області боєць Сил територіальної оборони з кулемета «Browning» теж два «шахеди» збив».
Екіпажі мобільних вогневих груп 19 бригади постійно вдосконалюють свої навички. Дмитро з побратимами навчився розрізняти повітряні цілі здалеку по розмірах, звуку, швидкості та інших параметрах.
Успішне відбиття повітряних атак – це спільна робота різних підрозділів Сил безпеки та оборони України, але абсолютного результату, на жаль, досягти неможливо.
Дуже злить, коли бачиш результати прильотів, коли Київ бомблять, гинуть цивільні дорослі й діти. Також, коли «шахеди» летять на таких великих висотах, що не можеш нічого зробити – це все дуже сильно розчаровує», – зізнається боєць.
На ефективність роботи мобільних вогневих груп впливають і погодні умови, наприклад, дощ чи туман – це може знизити видимість повітряної цілі, а також стрільцям може просто не щастити.
Бували такі випадки, що БпЛА низько літали, ти бачиш, ти влучаєш в нього – він міняє звук двигуна, йому важко, починає нахилятися на сторону, але все одно летить далі. Від нього вже шматки відлітають, а він все одно летить. Це теж певний фактор удачі, як саме ти в нього влучаєш», – пояснює Дмитро.
Нещодавно боєць відзначив своє 39-річчя, його кулеметник провів на службі. Подарунок не замовляв, адже, каже, що у кожного українця зараз одне бажання – перемога і мирне небо над нашою Батьківщиною.
У нас прекрасна країна, і я знаю, що в неї є майбутнє, тому є за що боротися. Хай не ми, але наступне наше покоління, діти і внуки будуть спокійно жити в Україні. А головне без цих наших «сусідів», які ніяк з минулого не вилізуть. Вони все йдуть в минуле, а ми, хоч і важко, крокуємо в майбутнє», – розповідає гвардієць.
Відділення комунікації Північного Київського ТУ НГУ
