Після початку повномасштабного вторгнення волонтерство в Україні сягнуло нового рівню. Важко знайти людину, яка б не допомагала військовим або постраждалим від війни. Протягом півтора року небайдужі українці довіряють свої кошти благодійним фондам, співпрацюють зі знайомими волонтерами та військовослужбовцями заради перемоги над російським загарбником.

 

Сергій – один із сотень тисяч волонтерів, який завдяки своїй невеликій ініціативі суттєво допомагає українській армії. Він «друкує» на 3D-принтері запчастини, призначення яких –  покращити точність ураження ворога ВОГ-17 та гранатами з дронів. Як розповів волонтер, він родом з тимчасово окупованих територій, підтримує українських військових ще з 2015 року. Проте своє виробництво запустив вже після початку повномасштабного вторгнення російських окупантів,  коли змушений був виїхати до столиці.

«Я друкую хвостовики, фіксатори та інші запчастини з філаменту – спеціального пластику для 3D-принтера. Під дією високих температур пластмаса плавиться, а потім система починає друкувати. Одночасно можливо друкувати одразу кілька деталей», – розповідає волонтер.

За підтримки родини Сергій робить все власним коштом – від закупки матеріалів та комп’ютерного моделювання до виготовлення комплектуючих для боєприпасів, які їдуть на фронт до військових. «Замість донату можна надати пряму допомогу військовим», – вважає волонтер.

 

Як зазначає Сергій, хоча сам процес друку не такий швидкий, як хотілося б, проте за потреби його можна використовувати цілодобово.

 

«Хвостовики та інші матеріали – це розхідники, які використовуються для скидів ВОГів та гранат з дронів. У вдалий день ми можемо скинути до 50 боєприпасів на голови ворогів», – розповів аеророзвідник НГУ Олександр, пояснюючи, чому потреба в таких деталях є постійною.

За власної ініціативи волонтер передав нацгвардійцям 200 запчастин для боєприпасів.

 

«Якщо кожен з нас не буде включатися і допомагати військовим, війна знову може бути у Києві, тому, на мою думку, це дуже важливо, щоб ми усі об’єдналися, допомагали й підтримували військових як і чим хто може. Хтось може друкувати, хтось донатити, займатися медициною, перевозити та ремонтувати машини. Чим більше кожен з нас буде робити, тим швидше буде перемога і тим швидше окупанти підуть геть з нашої землі», – вважає нацгвардієць.

Відділення інформації та комунікації Північного Київського ТУ