Для Артура, бійця 34 Херсонського полку Національної гвардії України на псевдо Кеп футбол був супутником життя з дитинства. Сьогодні, виконуючи бойові завдання на лівому березі Дніпра, він продовжує підтримувати форму демонструючи, що фізична сила та витривалість здобуті на футбольному полі стали важливими в реальних бойових умовах.
Артур з юнацтва закоханий у спорт, займається футболом ще з шкільних років. Вихованець спортивного класу, він неодноразово ставав чемпіоном міста та області, грав у таких професійних клубах, як МФК «Миколаїв» та «Суднобудівник». Його пристрасть до спорту не обмежувалася лише великим футболом. Артур однаково успішно виступав за команди з пляжного та міні-футболу.
Футбол для мене – це не просто гра, це частина мого життя. Я виріс на полі, і кожен матч вчив мене боротися, тримати удар і залишатися сильним», – розповідає Кеп.
Гвардієць неодноразово брав участь у ротаціях на лівий берег Дніпра, де разом із побратимами утримував плацдарм. Одного разу під час виконання бойового завдання він отримав поранення: чотири уламки вразили його ногу. Один з них залишився там назавжди.
«Коли мене евакуювали, я вже на кушетці у лікаря питав не про те, чи буду ходити, а чи зможу знову бігати у футбол», – з посмішкою згадує Кеп.
Після тривалого процесу реабілітації Артур підкреслює, що саме постійні заняття спортом допомогли йому повернутися у стрій якнайшвидше.
«Я займався спортом усе життя, тому знаю, що це зміцнило не тільки тіло, але й дух. Завдяки регулярним тренуванням я зміг швидко відновитися після поранення», – зазначає гвардієць.
Вже другий рік поспіль він бере участь у змаганнях з міні-футболу, відстоюючи честь 34 Херсонського полку НГУ. Попри постійний брак часу і виконання бойових завдань, Кеп завжди знаходить час для тренувань. Цікаво, що минулого року його команда посіла третє місце серед підрозділів Південного ОТО НГУ, а цього року Кеп отримав нагороду «кращого воротаря». Іронія в тому, що гвардієць грав воротарем лише через поранення, адже не хотів ризикувати, граючи на звичній позиції в захисті.
Для Артура футбол завжди був більше, ніж спорт. Це було випробуванням сили духу та характеру. На полі, як і на фронті, він продовжує боротися за перемогу, долаючи біль і страх. І кожна нова гра, як і кожен день на фронті, наближає його до головної мети – миру та перемоги України.
Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ
