До того, як почалася повномасштабна війна в Україні з росією Небо був фотографом. Його об’єктив фіксував найрізноманітніші події: виставки, театральні вистави, модельні фотосесії. Особливо близька йому була театральна зйомка.
«Я був у Харкові, коли почались перші військові події. Пам’ятаю, як авіація з’явилася в небі над містом, обстріли і я приймаю рішення – вивезти свою родину на захід України для їхньої безпеки. А сам збирався йти на фронт, віддати своє життя захисту своєї країни», – згадує Небо.
Так він став добровольцем і потрапив до Нацгвардії, де пройшов навчання. Пізніше Небо перевели до 15-го Слов’янського полку на Донеччині. Його служба пов’язана з артилерією, і він став командиром гармати.
«Специфіка служби артилериста – це робота на вогневих позиціях, контроль над вогнем та робота з різними видами артилерійської зброї, включаючи гармати та гаубиці. Моя команда складається зі спеціалістів, які допомагають виконувати завдання ефективно та безпечно, як правило, від 6 до 10 людей: командир гармати, навідник, заряджаючий, комплектувальник снарядів. Кожен знає своє місце і робить свою частину роботи», – розповідає Небо.
Наразі гвардієць воює на Кремінському напрямку. На його погляд війна повинна закінчитися повним розгромом російської армії.
«Я насправді хочу додому і перемогу, повернутися до дітей, бачити як вони ростуть. Але все це можливо тільки після повернення кордонів 1991 року, будівництва 12 метрової залізобетонної стіни від цих «сусідів», – говорить Небо.
Група інформації та комунікації військової частини 3035
