Безглузді влучання у об’єкти критичної інфраструктури і хімічної промисловості, безпековий тероризм, бомбардування заводу «Азовсталь» із загрозою витоку сірководню, хімзаводу з азотом у Рубіжному та Сєвєродонецьку, неодноразове використання касетних бомб та іншого негуманного озброєння, забороненого міжнародними правом. Не говорячи вже про щоденні погрози використання ядерної зброї. Сьогодні – це все чудово відомо українцям і саме так воює рашистська машина на противагу українській армії.

Реагування на хімічні, радіаційні загрози у військах покладено «військових хіміків». Вони першими висуваються у зону ураження, досліджують рівень загрози та складають план дій особового складу.

Останній місяць бійці Нацгвардії тримають Сєвєродонецьк. Третє за розміром в Україні місто виробник аміаку і одне з найбільших в Європі підприємств хімічної промисловості з виробництва азотних добрив, метанолу, оцтової кислоти, ацетилену, формаліну, каталізаторів, товарів побутової хімії й іншої хімічної продукції.

Яка хімічна та біологічна небезпека може чатувати захисників на фронті та як убезпечують себе хлопці, аби вистояти у бою з хімією та радіацією –дивіться про це у інтерв’ю з гвардійцем Бригади швидкого реагування Нацгвардії, фахівцем радіаційного, хімічного та біологічного захисту.