Розповідаючи про волонтерів, ми часто згадуємо про мілітарний напрямок їхньої діяльності – як шукають, купують і доставляють те, що допомагає бійцям нищити ворога. Проте існує й інший, не менш важливий шмат роботи – гуманітарний. Наприклад, чи думали ви колись про те, як та чим харчуються захисники України безпосередньо на «нулі», де постачання ускладнене? Або коли йдуть у розвідку на кілька діб?
Волонтери з благодійної організації «Польова кухня Б-50» та ініціативної групи «Борщ для ЗСУ», що готують сухі пайки, не тільки знають відповіді на ці питання, але й роблять все для того, щоб допомогти підрозділам Нацгвардії та іншим складовим Сил оборони скуштувати страви домашньої кухні. Ми поспілкувалися з благодійниками та дізнались більше про технологію виробництва продуктів швидкого приготування, кількість замовлень від військових, а також цінність такої продукції на передовій.
24 лютого 2022 року добровольці з Києва зібрались разом, аби допомогти українській армії. Як згадує засновниця волонтерської ініціативи координаторка групи “Борщ для ЗСУ” Тііна Коротаєва, вони розпочинали з того, що робили заготовки продуктів для захисників. Згодом волонтерська спільнота збільшилась, а разом з нею і кількість виготовленої продукції. «Ми сушили продукти такими маленькими боксиками, а потім боксики росли, команда росла, долучалися всі райони Києва. І зараз у нас працюють, мабуть, тисячі людей по всій Україні», – додає Тііна.
Наразі основний напрямок діяльності волонтерів – приготування сухих пайків для захисників з усіх підрозділів Сил оборони України. Команда «Борщ для ЗСУ» розробила великий асортимент: два види борщу, тринадцять видів супів та три види каш (козацька, отаманська і гетьманська) – і це лише частина з усіх готових продуктів. Технологія приготування доволі проста. Спочатку волонтери окремо висушують вже приготовані продукти, а потім за відповідною рецептурою змішують усі інгредієнти в окремі пакунки.
«Сухі продукти усушуються майже в 10 разів. Один пакетик важить 250 грамів, а колись це була ціла каструля – 2,5 літри. У нас всі страви швидкого приготування. Запарили і все, за 10 хвилин можна вживати. Варити не потрібно», – розповідає координаторка «Борщ для ЗСУ».
Основну частину продуктів волонтери отримують від небайдужих громадян. Як розповідає Тііна Коротаєва, влітку сільські жителі щедро діляться своїми врожаями. Усе, що небайдужі приносять до них в організацію: від овочів які збирають у себе на огороді до фур з півтора тонами продукції, перероблюють у необхідний субпродукт.
«Буває, що приходжу сюди чотири рази на тиждень. Це вже як частина повсякденного життя, ти зранку зробив свої справи, по роботі поїхав, а потім приїжджаєш, фасуєш до вечора. Коли військовий йде на «нуль», то він не може із собою багато взяти, тому ці сухі борщі стають у пригоді. Хочеться, щоб хлопці мали можливість поїсти щось домашнє, і щоб відчували, що про них хтось турбується», – розповідає волонтерка Наталя.
Попри велику кількість замовлень від військових, волонтери ретельно перевіряють адресатів та аналізують реальну доцільність передачі допомоги. Враховуючи налагоджену роботу тилових підрозділів Сил оборони, що забезпечують військових необхідним провіантом, важливо підтримати тих, хто цього потребує найбільше.
«Наприклад, коли бригада новосформована, або кудись переїжджає, то матеріальне забезпечення може не встигати, або йдуть активні бойові дії. Ось там без цього не обійтися, бо хлопці залишаються без нічого», – пояснює волонтерка Аліна.
Як зазначає офіцер бригади швидкого реагування «Рубіж» Андрій Куліш, військові дуже цінують допомогу волонтерів, а можливість швидко похарчуватися в умовах безперервних бойових дій життєво необхідна.
«Це незамінна річ на фронті, в першій лінії, де немає можливості нормально їсти звичайну домашню їжу або їжу, яку у нас готують в ППД (пункт постійної дислокації). Тому, дякуючи волонтерам, хлопці мають можливість приготувати собі борщ дуже швидко і просто», – додає він.
Завдяки значній кількості продуктів та невтомній, щоденній роботі волонтерів у тиждень їм вдається приготувати величезну кількість сухпаїв:
«Ми робимо в тиждень десь 30-36 тисяч порцій. Це тільки супи, а ще є каші та енергетичні батончики», – підсумовує Тііна Каратаєва.
Волонтери з благодійної організації «Польова кухня Б-50» спеціалізуються саме на виготовлені енергетичних батончиків. З перших днів повномасштабного вторгнення Сергій Кулясов разом зі своєю дружиною організував у Києві наметове містечко, де спочатку цілодобово готували як для військових, так і для цивільних. В березні 2022 року їм вдавалося робити до 10 тисяч порцій на добу. Виробництво батончиків волонтери налагодили згодом, вже після звільнення Київщини. Для цього запросили шеф-кухаря, який розробив рецепт з понад 15 інгредієнтів, основа якого складається з сухофруктів, горіхів та меду.
«Наразі, якщо вистачає сировини, ми робимо 500-800 штук на добу. Але запасів батончиків, як правило, у нас немає, тому що вчора зробили – сьогодні запакували, а завтра вони вже поїхали на фронт. Відправляємо в тій кількості, яка необхідна, тобто не по одному чи два батончики на людину, а так, щоб їм вистачило на місяць. Наприклад, якщо у взводі розвідки 30 осіб, то ми видаємо 150-200 батончиків. Вони не псуються, добре зберігаються, бо проходять якісну термообробку», – розповідає Сергій Кулясов, засновник благодійної організації “Польова кухня Б-50”.
Вага кожного енергетичного батончика коливається в межах 90-100 грамів, при цьому енергетична цінність від 600 до 800 кілокалорій, в залежності від складових. Як зазначає Сергій, на прохання бійців увесь продукт загортають у харчову плівку для того, щоб під час руху вони не «шуміли» обгортками та не привертали зайвої уваги ворога під час виконання бойових задач. Це в першу чергу необхідно для безпеки військових, які виконують свій обов’язок у безпосередній близькості до окупанта.
«Це така суцільна історія успіху, бо кожного разу, як хлопці виходять на завдання, то кожен має із собою в кишені щось пожувати, зазвичай це енергетичний батончик, або енергетичний напій, ми таким користуємося дуже-дуже часто», – пояснює нацгвардієць Андрій Куліш.
Виробництво батончиків – це тільки один з напрямків роботи благодійної організації. Окрім цього вони годують військових, що проходять лікування у цивільних лікарнях, а також надають соціальну допомогу тим хто її потребує.
«Ми ж хто? Волонтери? Ми повинні вміти все, правильно? І овочі нарізати, і приготувати, і посолити… Я не водій, не механік, я таке робити не вмію, а ось готувати – так», – розповідає волонтерка Наталія.
«Ми знаємо, що ви – там. А ви знайте, що ми – тут» – слоган благодійної організації «Польова кухня Б-50», який доречно описує ставлення усіх волонтерів, благодійників, добровольців до військовослужбовців сектору безпеки та оборони. Як зазначив, офіцер бригади швидкого реагування «Рубіж», роботу волонтерів дуже складно переоцінити, бо без їхньої допомоги українським захисникам було б у десятки разів складніше виконувати бойові обов’язки.
«Найголовніше – нас підтримує населення України, адже без міцного тилу міцного фронту не може існувати. Саме тому ми дуже вдячні “Польовій кухні Б-50” і “Борщ для ЗСУ” та усім волонтерам, які надають нам цю допомогу і цю підтримку. Дякую за віру в нас!», – підсумовує нацгвардієць Андрій Куліш.
Відділення інформації та комунікації Північного Київського ТУ
