До війни Сергій деякий час керував рестораном на Багамських островах, а в Україні викладав англійську та французьку мову і літературу. Зараз він служить у Національній гвардії України. Вважає, що під час війни чоловік не може вчинити інакше, аніж взяти до рук зброю і захищати Батьківщину.Сергій просить не показувати його обличчя, адже в окупованому Херсоні його близьким та родичам може загрожувати небезпека. У перші дні війни він перевіз сім’ю у безпечне місце, але частина родичів і друзів залишилася в окупації.
«Я не те, що не міг повірити, що росіяни нападуть, для мене взагалі було дико, як всесвіт мав так розвернутися, щоб у 21 столітті могло трапитись повномасштабне вторгнення із застосуванням авіації, артилерії, флоту. Одним словом – повномасштабна війна. Для себе я можу пояснити такий крок наших сусідів, перш за все, їхньої неосвіченості. Я впевнений, що мало з тих, хто має критичне мислення, хто навчає дітей та молодь, робить витвори мистецтва, хочуть війни. Нормальні країни розв’язують всі проблеми за допомоги дипломатії. Схоже росіяни не знають чи навмисно не хочуть обирати шлях діалогу, а розмовляти можуть тільки з позиції сили. Так у нас теж є сила! І ми її показуємо. Вихід тільки один – воювати, розбивати ворога, перемагати й потім заново навчати росіян історії. А вона одна – не можна просто взяти й захопити Україну», – каже гвардієць.
Сергій ніколи не мав військового досвіду, тому зараз доводиться вчитися військовому ремеслу від початків. Проте йому швидко вдається і головним мотивом до служби та навчання є розуміння, що Україна обов’язково переможе.
«Для мене це новий досвід, але я ніколи не ховався від труднощів і випробувань. Я впевнений, що Україна переможе і ми обов’язково повернемо всі тимчасово окуповані міста, у тому числі мій рідний Херсон. Я готовий прикласти для цього усі зусилля».
