Боєць на псевдо Гремлін захищає Україну з 2016 року. Служив кулеметником, звільнився, працював. Але у перший день повномасштабного вторгнення відправив сім’ю до Норвегії, а сам – у військову частину Нацгвардії. Лише кілька днів тому він брав участь у запеклих боях, і невдовзі знову повертається на передову.
«Коли почалася війна у 14-му, я був цивільним та відразу почав тренуватися, а зараз я використовую ці навички. Я хочу вигнати усіх загарбників з країни. Хто хоче нашої землі – той сам перетвориться в порох, а хто не хоче – то хай сидить собі дома десь у Тюмені й не преться руйнувати наш дім» – розповідає Гремлін про свій шлях воїна.
«Їх тактика – під час наступу максимально застосовувати артилерію, не економлячи снарядів, після цього у бій йде «гарматне м’ясо» на розвідку нашого розташування. І так по колу. У них багато снарядів, але вони влучають у все підряд і знищують міста начисто. Ми заздалегідь знаємо, де вони будуть накривати.
Після арти йде ненавчена піхота. Ті, хто непотрібний, новачки. Вони, як у фільмах, біжать чи не з лопатами з криками «Ура!» Ми їх дуже жорстко б’ємо.
У агресора є сили, що вміють воювати. Але їх дуже мало і стає все менше. За словами Гремліна, такі підрозділи йдуть одразу за піхотою окупантів.
«І арту їх викошуємо, що мало не здається, і танчики їхні горять. Коротше, вони йдуть і випалюють себе. А ми нормально робимо свою роботу. Іншого вибору у нас немає, це наш дім, за нами наші рідні».
Найкращим відпочинком для бійців, за словами героя, є сон. Гвардійці ретельно облаштовують місця, де вони розташовуються, готують запасні позиції та порядок пересування. Чимало уваги приділяють якості укріплень.
«Коли посеред ночі починається обстріл градами, я прокидаюся, перевертаюся на інший бік та знов засинаю. Вони «кошмарять» – а ми радіємо, що вони витрачають свої снаряди. Потім прийде піхота – ми їх положимо. І все добре. Як бачите, живий. Сиджу тут зараз, з вами розмовляю» – розповідає він.
«Коли почалася агресія, ми взялись за голову і почали працювати нормально, а у них усе навпомацки. У них все ламається, все не працює, всі крадуть, люди не знають, навіщо вони сюди приїхали, воювати не вміють. А ті, що вміють, обирають життя і їдуть додому або помирають. Я впевнений, ми переможемо, бо ми і з розумом, і з душею, а в них – нічого».
Після війни Гремлін планує відкрити свій масажний салон. Мав вже відкрити, але не встиг. Це його мета, але для її досягнення спочатку необхідно перемогти. І вони з побратимами щоденно наближують цю заповітну мить.
Прессужба УНГУ в УОС
