Бійці бригади “Червона Калина” наразі діють на Покровському напрямку – одному з найгарячіших на всій ділянці фронту. Сюди російські окупанти спрямували велику кількість резервів і, не шкодуючи людей, проводять постійні штурми українських позицій.
Журналісти каналу Ukrainian Witness поспілкувались з екіпажами бронеавтомобілів Roshel і легкого БТР Oncilla. Перший виробляють у Канаді, а другий є українською розробкою, яку зібрали поляки. Гвардійці на техніці виїжджають на вогневі позиції, відпрацьовують по окупантах (роблять “вогневі нальоти) і швидко повертаються назад. Також за допомогою техніки проводять ротацію особового складу.
“Дуже важливо, щоб екіпажі не мінялись. Щоб у них була злагодженість, щоб вони уже працювали разом певний час. Всі мої екіпажі були вже до цього на Запорізькому напрямку. Нальоти ефективні, проводимо їх кожен день. Окупантам важко просуватись близько до нашої піхоти”, – розповідає гвардієць із позивним Бандерос.
Бронеавтомобіль і легкий БТР обладнані зовнішніми камерами, навігацією, круїз-контролем. Для кулеметників, які ведуть вогонь, встановлені сучасні системи наведення та керування. На одному встановлено великокаліберний кулемет Утьос, на іншому – кулемет Браунінг. Не обійшлось і без талісманів: гвардійців “оберігають” плюшевий Шрек і гілка калини – символ бригади.
“Я себе відчуваю як у комп’ютерній грі. У мене є екран і джойстик, за допомогою якого я наводжусь на ціль і здійснюю обстріл. Можна працювати як вночі, так і вдень. Є функція максимального наближення. Контролюю зону на відстані до двох кілометрів. Завозимо десант, вивозимо, прикриваємо хлопців”, – розповідає гвардієць із позивним Таксист, який працює з кулеметом Утьос.
Бійці “Червоної Калини” підкреслюють, що на Покровському напрямку росіяни “лізуть немов таргани”. На заміну знищеній піхотній групі одразу приходить наступна. Гвардійці продовжують працювати щоденно й без вихідних, зупиняючи російську навалу.
Група інформації і комунікації Західного ТУ
