Григорій на псевдо Дідусь – водій-санітар волинського підрозділу Національної гвардії України. Чоловік добровільно приєднався до лав НГУ, коли йому було п’ятдесят п’ять років. До служби у війську, він понад тридцять років відпрацював на львівській залізниці. Маючи досвід водіння та бажання допомагати своїй країні, Григорій не вагаючись пішов захищати рідну землю та рідних людей.
«Я не міг допустити, навіть подумки, щоб загарбники прийшли в мій будинок та знущалися з моїх онуків. Тому я вирішив піти і захищати свою Батьківщину», – говорить нацгвардієць.
На Харківському напрямку Дідусь виконував завдання як водій-санітар. Він розповідає, що за добу екіпаж його швидкої допомоги наїжджав сотні кілометрів, допомагаючи і військовим, і цивільним.
«Моє завдання – це евакуація поранених та надання першої медичної допомоги в дорозі. Під час активних бойових дій, ворог часто обстрілював наші машини, тому кожен виїзд був ризиком. Але ми знали, що не можемо залишити своїх побратимів. Інколи доводилося маневрувати, або відстрілюватися від ворожих дронів, які постійно дошкуляють», – пригадує гвардієць.
Чоловік розповідає, що на фронті дві речі допомагали йому в роботі. Перша – це розуміння того, що хтось з побратимів чекає на твою допомогу. Друга – це адреналін – котрий тримає в постійному тонусі. Одного разу КАБ прилетів у місце з якого щойно від’їхав автомобіль Григорія.
«Це моє друге народження», – пригадує гвардієць.
Гвардієць не концентрується на труднощах і негативі воєнного часу. Навпаки, він намагається запам’ятати кожну приємну емоцію, кожну посмішку і врятоване життя.
«Запам’ятовується все – від облич поранених, до моментів, коли вдається врятувати життя. Але найбільше – слова подяки. Це додає впевненості, що наша робота потрібна», – ділиться переживаннями Дідусь.
Більше, про роботу водія-санітара з волинського підрозділу Національної гвардії, дивіться у сюжеті телеканалу ICTV:
Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ
