Вони обидва родом з Дніпропетровщини, але захищали Донеччину, а тепер Харківщину. Нацгвардійці на позивні Сімба і Пікачу вже рік воюють разом у мінометному розрахунку. Одному – 23, а іншому – 26, бійці вже мають нагороди після повернення з Кліщіївки і інструктують менш досвідчених побратимів.

Чи посунули дрони з поля бою мінометників 5 Слобожанської бригади з’ясовували журналісти національного телеканалу «Інтер».

Мінометники переконані, що наповнення повітря FPV-дронами і різноманітними бомберами не робить їхню роботу менш вагомою, а ураження, які вони наносять, менш ефективними.

«Саме феєричне було – це знищення ворожого АГС разом з особовим складом та боєкомплектом. У Кліщіївці працював ворожий АГС по піхоті. І ми контратакували його та знищили його БК. Разом було влучення в БК його, і знищили повністю позицію їхню», – пригадує командир мінометного розрахунку Сімба.

Ворог постійно залучає дрони і це ускладнює роботу мінометників. Розгортати знаряддя, відпрацьовувати цілі, а потім згортатися треба максимально швидко й обережно.

«Краще там під якусь таку не дуже добру погоду, ну, в плані вітер, туман, дощ. Це нам прямо дуже такі великі помічники й допомога. Погана погода», – пояснює командир обслуги міномета Дмитро на псевдо Пікачу.

Дмитрові – 26 років. Зацікавився артилерією, розповідає, бо любить математику. Хоча нині багато рахувати вже не треба.

«У нас є програмне забезпечення, яке це все робить. Ну, тобто планшети, програма, воно розраховує, враховує вітер і так далі», – розповідає Дмитро.

Його товариш Андрій вже третій день народження зі своїх 23-х років відзначає на бойових позиціях.

«Кожного року вороги вітають мене. – Що було цього разу? – Ворожі скиди були та FPV-дрони», – ділиться Сімба.

Торік побратими пробули разом на позиціях у Кліщіївці шість місяців. Згадують, як потрапили під ворожий вогонь. Тоді прикривали піхотинців антидроновою рушницею та розвантажували машину з боєкомплектом.

«Поки ми то все перевантажуємо, міни скидаємо і так далі, Сімба кричить: “FPV “. І ми від машини всі порозбігались. У перший день тоді поставили РЕБ на машину. Прямо не знаю, як відчували. І вона там збоку лягла, і це дуже прискорило процес перевантаження. І потім ми під міномет і під FPV виїжджали звідти. Трошки викинуло нас там», – говорить Пікачу.

Сімба каже: потрапив на війну одразу після коледжу, там здобув фах електромеханіка. Хотів навчатися далі на економіста. Але війна змінила пріоритети, цінності й сприйняття тих, хто поруч.

«Друг по-цивільному – це просто людина, яку ти добре знаєш і все. А побратим – це та людина, яка може тебе витягнути з пекла або ти його. І ти розумієш, що він піде, зробить все, щоб тебе якщо що врятувати. Так само як ти його», – вважає Сімба.

А в мінометному розрахунку, то й поготів треба вміти будь-якої миті замінити один одного. І це бійцям добре вдається.

«Один навіть якщо залишився, ти маєш навестися, вистрелити, підкоординувати та працювати далі. Це важливо. І хлопці вміють усе це, і справляються на всі 100%», – наостанок додає заступник командира батареї на позивний Крава.

Відділення інформації та комунікації Східного Харківського ТУ НГУ

Перейти до вмісту
widget will appear here