Віталій Язвенко – мешканець міста Рубіжне, Луганської області України, який зустрів війну на порозі власного дому. Згадує, що на самому початку ніхто не міг повірити, що це все відбувається насправді. Та так званий «руській мір» показав своє справжнє обличчя. Зі своїми побратимами вирішили не тікати, а боронити рідну землю. Зустріли ворога та дали гідну відсіч, хоч і згодом довелося відступити. Три місяці Віталій з побратимами утримували позиції під шаленими обстрілами артилерії, танків та авіації. Пережив тяжкі бої, втратив друзів, але не зламався.
«Все життя говорив російською, але тепер я намагаюся говорити українською» – зізнається Віталій.
До початку повномасштабного вторгнення, ніхто з мешканців рідного міста Віталія до кінця не розумів, яку загрозу несе росія. Люди виховували дітей, працювали, відбудовували заводи. Жили нормальним, повноцінним життям. Але росіяни захотіли забрати все…
«Це те саме, – пояснює Віталій, – що прийдуть до тебе додому, заберуть твою жінку і скажуть це моє, а ти розвернувся і пішов».
Про те як відбувалися найважчі бої, з яким настроєм били ворога та про що мріє після перемоги – Віталій розповів нам у відвертому інтерв’ю.
