Вчасна допомога та підтримка фахівців є запорукою психологічної стійкості воїна - НГУ

Завдання військового психолога полягає у підготовці військовослужбовців до дій у надскладних умовах. Що краще він буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.

“Особливо важливою та по-своєму цікавою є робота в умовах воєнного стану. Адже під час мобілізації до нас прибуло багато висококласних спеціалістів різних професій, при тому із слабкими навиками у військовій сфері, але – із високим почуттям патріотизму і обов’язку перед Батьківщиною. Наше завдання – “познайомити” між собою наших кадрових захисників із хорошими військовими навиками і тих, з ким вони поділяться своїми професійними знаннями, навчити їх взаємодіяти на рівних умовах, відчуваючи підтримку, готовність до злагоджених дій при будь-яких обставинах”, — каже начальник служби психологічного забезпечення НГУ в Рівному Катерина.  

Рівненські нацгвардійці несуть службу з охорони певних об’єктів області. З урахуванням того, що регіон є прикордонним, військові особливо пильно несуть службу. Вони живуть у польових умовах, безпосередньо в лісі, тому обмежені у спілкуванні. 

Щоб підтримувати позитивний емоційний стан, спеціалісти-психологи постійно підтримують контакт з бійцями й командирами підрозділів. Аби морально-психологічний стан гвардійців був на належному рівні, а втома була суто фізичною, їм вчасно надають можливість зняти психологічну напругу. 

“Ми завжди готові приїхати на будь-який об’єкт. Проводимо індивідуальні консультування, тренінгові заняття, вправи на релаксацію та медитацію. Звертаємо особливу увагу на особисті проблеми військовослужбовців. Зараз вони обмежені в спілкуванні з рідними, а проблеми в особистому нікуди не поділися. Прагнемо зрозуміти та допомогти вчасно кожному”, — додає начальник служби психологічного забезпечення. 

Бійці ж, зокрема, по-різному ставляться до таких заходів: хтось зі скепсисом каже, що психологічна підтримка йому не потрібна, а в особистому спілкуванні розкривається та знімає психологічну напругу. А хтось тільки й очікує інформаційних новинок від психологів.

 

“Я вже старий воїн, — каже з посмішкою молодший сержант Нацгвардії Микола. — У мій час не було психологів, а може й були, але вони не особливо звертали увагу на особовий склад. 

Знаєте, військова служба ніколи не була легкою, а у теперішні важкі часи й поготів. Мені незвично відкриватися “чужим” людям, але спілкуюся з ними. І так, можу визнати, що після гарної бесіди на душі стає легше”.

Важливо, що кожен, хто йде на контакт, через спілкування “скидає” негативні емоції та ділиться особистим, отримує відчуття того, що він не один, як буває у справжній родині…

Перейти до вмісту