Її позивний Миша, вона працює на стабілізаційному пункті бригади «Червона Калина». Щоб потрапити сюди, їй довелось хитрити на ВЛК, вмовляти лікарів, ТЦК й пообіцяти набрати вагу. Через стереотипи їй постійно відмовляли. Розповідає, що її наполегливість підкріплена тим, що вся її сім’я залишилась в окупації.

«Кожна моя дія виключно направлена на те, щоб потрапити скоріше до них і захистити їх від того, що може трапитись», – каже Миша.

Працювала на евакуації на Запорізькому напрямку. Зараз стабілізує та рятує поранених поблизу Покровська. На її очах мінялась війна, змінювався характер поранень і робота стабпункту. Але найбільше за ці роки змінилась вона. Історію про Мишу дивіться у відео.