«Я служу з 18 років, а з 19 виконую бойові завдання», — такі перші слова гвардійця на псевдо Хаскі після знайомства. Хлопець служить у чернівецькому підрозділі Національної гвардії й разом з побратимами воює на Покровському напрямку.
Хаскі енергійний і вмотивований боєць. Про таких на фронті кажуть «заряджений». Бої на Донеччині сьогодні відзначаються високою інтенсивністю й м’ясними штурмами окупантів й більшість, закономірно, потрактує це негативно, але Хаскі бачить позитив. Більше атак — більше можливостей нищити окупантів: «тут я почав реально нищити ворога», — підсумовує гвардієць.
Нещодавно разом з побратимом Хаскі відбивав штурми ворожої піхоти, тримаючи позицію у посадках поблизу Покровська. Під час одного з накатів росіян, хлопцям довелося відійти. Але своє віддавати ніхто не збирався — розповідає гвардієць. Вдалим маневром і сміливим ривком хлопці відбили свої позиції.
«Перед тим, як заходити на позицію, я все спланував. Нам допомагали з дронів. Все пішло по плану. Мій товариш на псевдо Башкін тримав під контролем правий сектор, а я зачищав лівий. Так ми обидва дійшли до позиції й знищили там ворога. Забрали трофейну зброю і наші речі. На наступний день ми зайшли туди повторно. Там був ще один ворожий піхотинець – ми його знищили», – пригадує гвардієць.
Хаскі зізнається, що в момент бою у нього відсутній страх. Мовляв, ти про нього взагалі тоді не думаєш. «Бої тут не забутні, а навіть цікаві. Багато засад. Але й більш небезпечні. Тут бої йдуть годинами. Можуть тривати навіть дві-три години», – пояснює хлопець.
Щоб виконати завдання і вижити потрібно зберігати холодний розумі і концентруватися на тому, що ти повинен робити. Злагодженість і координація дозволяє діяти ефективно, а це водночас збільшує шанси залишитися живим і не ушкодженим.
«Це війна. Тут хто мудріший, хто швидший, хто сильніший, той і виживає», — підсумовує власне бачення Хаскі.
