Його робота одна з найважливіших на фронті. Він знає кожен метр фронту, кожну позицію і заводить та виводить бійців на ротації. Військовослужбовець 2 Галицької бригади Андрій з позивним Йожик долає цей шлях чи не щодня. Бійці знають: якщо їх веде він, то вони вийдуть на потрібну точку. А, якщо знадобиться, саме він прикриє вогнем і винесе з поля бою пораненого побратима.
Від початку повномасштабного вторгнення росіян, Андрій захищав Україну на Вугледарському та Авдіївському напрямках, але найважчою називає ротацію під Покровськом. Тут він зголосився бути провідником. Окрім заводу бійців на позиції, він доставляв десятки кілограмів вантажу: воду, батареї, набої. Все це він носив навіть з розірваним меніском, про що дізнався лише після виконаного завдання.
Його обов’язки – це не тільки прокладання маршрутів. Андрій евакуює поранених, доставляє провізію, бере участь у штурмах, займається розвідкою та мінуванням. Іноді трапляються особливо небезпечні завдання – важкі і фізично, і емоційно – повертати тіла загиблих побратимів. Ризикуючи власним життям, під обстрілами гвардійці роблять і цю роботу також.
«Треба було забрати двох наших. Намагались заїхати технікою, але спроби були невдалі. Тоді поранило головного сержанта мого взводу. Довелося йти мені з трьома хлопцями. А це означає, що треба нести на собі полеглого побратима. Під час евакуації росіяни наводять і міномети, і гранатомети, і дрони», – розповідає гвардієць.
Під час однієї з ротацій, зазнав поранень боєць, якого Андрій проводжав на позицію. Гвардієць не тільки надав йому медичну допомогу, а ще й самотужки евакуював пораненого побратима.
Зараз чоловік відновлює сили і готується разом з підрозділом знову вирушити на передову, аби нищити окупантів і прокладати нові фронтові тропи.
Дивіться історію гвардійця 2 Галицької бригади у сюжеті телеканалу Інтер
