До початку повномасштабного вторгнення «Хортиця» працював звичайним водієм і кожного дня їздив по містах і селах Запорізької області, які нині знаходяться під окупацією.
“Строкова служба у 25 бригаді імені князя Аскольда запам’яталась яскравими моментами і подарувала неймовірних друзів. Тож на початку вторгнення я ні секунди не вагався куди долучитись, щоб стати на захист Батьківщини”, – згадує гвардієць.
Підрозділ «Хортиці» прибув до місця дислокації вночі, а вже вранці хлопці закріпилися на своїх позиціях. Позиції тримали в Серебрянському лісі, в одній із найгарячіших ділянок на Сході, яку російські війська уже понад рік активно атакують. Ведення бойових дій там ускладнюється низькою видимістю та близьким розташуванням до позицій противника.
“Місцевість там дуже гарна, але не під час війни. У небі на постійній основі з десяток дронів, дзижчання яких не чути: їх перекривають постійні артобстріли і перестрілки. Є і переваги лісистого рельєфу, коли дрони наближаються дуже близько, можна замаскуватись за деревами або, якщо бути точнішим, за тим, що він них залишилось”, – коментує боєць.
Наразі «Хортиця» відновлюється та продовжує військову службу у 25 бригаді імені князя Аскольда Північного ОТО Національної гвардії України.
“Плани на майбутню службу: залишитись у частині та навчати нових людей, тому що набутий досвід на війні дуже важливо передавати побратимам”, – ділиться планами гвардієць.
Група інформації та комунікації Північного Київського ТУ НГУ
