Йому 26 і вже третій рік він рятує життя побратимів. Був під Кремінною. Тепер проводить медичну евакуацію бійців на Куп’янському напрямку. Як кухар-кондитер у цивільному житті став санінструктором. Про бійця Нацгвардії за позивним “Денчик” – у сюжеті:

Він був кухарем-кондитером і не проходив навіть строкової служби. Та коли 24 лютого 2022-го Харків почали обстрілювати, пішов у військкомат.

Але в військкоматі вибігли з такими очима, сказали: “Все, Харків вже не наш”. Біжіть, мужики, по домах, на що ми були незгодні. Ну, і сказали, що тільки частина 3005 готова в такі важкі часи зустріти хлопців, надати їм зброю, хоч зустріти ворога, хоч зі зброєю. 

Так Денис і опинився в Нацгвардії. Розповідає, у військовій справі його цікавило все.

Я б і на БТР би сів і поїхав би, і з какой-то пушки б стріляв би.

Та коли нацгвардієць побував на кількох інструктажах із тактичної медицини, зрозумів, що найбільше хоче рятувати товаришів.

Бачили багато і важких, і не важких, і такі бували случаї, навіть і не уявлялось, і не проговорювались на тих навчаннях, що бачили й що робили ці руки.

“ТМ-кі”. Демонстратіруй, шеф, смотрі, как проезжать.

Денис каже, вивезти людину з поля бою – це ціла спецоперація. Та поранені мають знати: за ними обов’язково приїдуть.

Це ж ви уявляєте, чотири людини лісом, полем мають нести в великому скупченні одну людину. Коли це п’ять чоловік ідуть в одній кучці, один ФПВ-дрон може вирішити судьбу всіх п’ятьох, так що це така робота, яка потребує стальних нервів. 

А це наша ластівочка, до якої ми з усією повагою відносимося. Це нещодавне наше надбання частини. Це повнопривідний джип рамний, який я вважаю хорошим. Це японська марка. Перероблений під екстремальніші моменти, виконує будь-які завдання любої важкості, під час евакуації сюди може залізти до десятка людей.

Такий вигляд авто має після евакуації. У крові й бруді. На запитання, скількох витяг із поля бою і врятував, чоловік відповідає: порахувати неможливо.

У мене є відео, де в мене 11 людей в пікапі лежать. Але я вам так хочу розказати, навіть не приходиться там утрамбовувати якось. Людина, коли я приїжджаю, а по нас вже працює міномет і хоче нас вбити, а у нас там скупчення ціле, то люди заходять в машину дуже-дуже добре. 

Це одна з евакуацій. Тоді вдалося забрати важких “трьохсотих”.

– Поранення є осколочні, перев’язувати кого? – У мене 2 “300-х”, 1 тяжкий. – Осколочні поранення є? – Де плече? Тут ще? 

Із собою у “Денчика” завжди 20-кілограмовий наплічник. Тут усе, що потрібно для надання першої домедичної допомоги.

В основному бинти, турнікети. Є і проти оопіків. Є у мене і шини, і оклюзійні наліпки.

Боєць ганяє побратимів, щоб кожен мав при собі зібрану аптечку. Ось так наліпки врятували воїна з важким пораненням легень.

– Наскрізь? Так? – Нє, тільки туди залетіло. 

Товариші дослухаються й ходять на медичні мінітренінги вже досвідченого нацгвардійця.

Позивний “Лукі”, боєць Нацгвардії:

Це душа компанії, це людина,  я його пам’ятаю по інших позиціях, хлопець, який їде, рятує. Ну, людина з великої букви. Він рятує людей. 

Денис не приховує: уже хотів би додому. І хоч знань з медицини багато, але в мирному житті хоче знову бути кулінаром. Відкрити мережу кав’ярень і годувати харків’ян сендвічами.

Перейти до вмісту
widget will appear here