Село Спірне на межі Луганщини та Донеччини, на лінії бойового зіткнення уже близько 15 місяців. Тримається воно на нервах, витримці й трохи – на диві. Після окупації Бахмута і Соледара обстановка тут ще більше постійно накалялася. Час від часу російське командування відправляє сюди для штурму колони техніки і штурмові групи.
Ці спроби відбуваються спорадично і хвилями, змінюючись етапами затишшя і полювання дронів, коли українським військовим вдається добре почистити територію від ворожої техніки й піхоти.
Артилеристи й піхотинці Бригади «Рубіж» розповіли нам, що тут відбувалося весь цей час. Як змінювалася тактика ворога, як він перейшов до використання хімічної зброї й маневрених атак хвилями. Також про силу духу і витримку, роботу у «звʼязці» та чому піхота так сильно любить свою артилерію.
