Максим Дорош – у цивільному житті був будівельником, але після повномасштабного вторгнення долучився до ТрО. Втім, після реорганізації свого підрозділу вирішив продовжити службу в Силах оборони і став частиною Національної гвардії України обравши 25-ту бригаду охорони громадського порядку імені князя Аскольда Північного ОТО.
Почувши про набір до ротно-тактичної групи, яка відправлялася на схід, одразу записався у ряди добровольців, адже на фронті вже перебував його батько.
«Коли ми зайшли у посадку, то перші 3 дні нас «бомбили» FPV–дронами та мінометами. Але ми встигли добре окопатися», – розповідає Максим.
Як пригадує військовий, перші штурми тривали майже 12 годин – з вечора і до самого ранку нацгвардійці стримували ворожий наступ.
«Ти там нічого не відчуваєш. Ну так, страх був дуже великий через те, що ти не повернешся, що ти пішов у одну сторону. Але потім ти розумієш, що тебе вдома чекають рідні й тобі потрібно вижити та вибратися звідти живим і здоровим», – ділиться думками військовослужбовець.
Також Максим відзначає важливість братерства та взаємовиручки у таких надскладних умовах:
«Допомогла згуртованість та спілкування між собою, бо були різні ситуації. З побратимами ми розуміли одне одного з півслова, це допомогло відбитися».
Поради батька також стали у пригоді, тоді Максиму вдалось утримати позицію та виконати поставлене завдання. Чоловік й надалі продовжує службу в підрозділі. Ба більше, говорить, що думає над тим, аби залишитись у лавах Національної гвардії і після перемоги України та закінчення війни.
