Завжди є хвилювання. Хвилювання не втратити дрон, а пропустити якогось окупанта і не вразити його. Бо він може дійти до позицій української піхоти і наробити там біди. Боюсь, що коли полечу назад через низьку батку, повернусь і вже не знайду ворога, бо він сховався. Нам важко, але піхоті попереду нас важче в рази і все, що в моїх силах я мушу зробити», – каже Чук.

До того як потрапити в підрозділ спецпризначення, Чук був піхотинцем, згодом пілотом у одній з бригад Нацгвардії. Там набув навиків пілота, там вперше працював по ворогу.

Страшно було перших місяців сім. Звісно перші вильоти найстрашніші. Я памʼятаю, як вилетів, побачив, що на дереві сидить російський солдат. Прицілився і вручив прямо у нього. Рахував першу сотню, потім перестав, бо сенсу не бачу в цьому», – розповідає Чук.

Оператори дронів бачать ворога, тримають з ними так-би мовити візуальний контакт. Бачать їх, спостерігають, самостійно приймають рішення про бойове застосування дрону.

Я бачив дуже багато усього різного за увесь час. Виводив кілька російських солдатів, які здавались у полон. Одного разу виводив бійця, яким виявився український військовий. В якийсь час літали до російських позицій і щоранку о шостій через дрон лунав Гімн України для них. Загалом не вважаю, що у смерті є щось веселе. Але вбивати ворога це наразі єдиний вірний шлях для нас», – впевнений боєць.

Через збільшення kill-зони пілотам дронів наразі все важче діставатись позицій. Окрім, вже звичного для кожного військового, БК та провізії вони мають і дуже багато обладнання, яке необхідне для того, аби дрон полетів.

Звісно, раніше дістатись позицій було значно легше. Чим далі триває війна, тим складніше для нас даються звичні речі. Є можливість – під’їжджаємо до позицій, за кілька хвилин вивантажуємось і все. Немає, ну що робити, йдемо. Важко, звісно. Але там на нулі не легше. Береш, несеш і йдеш. Найдовшим якось був шлях у сім з половиною кілометрів», – додає Чук.

Пілот дрона – це не просто знання, які є набутими на початку шляху. Це постійні нальоти, постійний обмін досвідом.

Коли я не на бойових – я літаю. Так, є база знань, яка дається. Але практика повинна відпрацьовуватись завжди. Не знаєш чим зайнятись – літай. Знову не знаєш – читай про дрони. Телефонуй побратимам з інших підрозділів, вчись, дізнавайся щось нове. Війна не зупиняється, тоді яку право маємо зупинитись ми?», – риторично питає Чук.

За матеріалами 5 окремого загону спеціального призначення «Омега»