В лавах Національної гвардії України є багато фахівців, які допомагають військовослужбовцям зберігати психологічну стійкість, витривалість, адаптуватись до складних умов служби та ефективно виконувати завдання у бойових умовах, вміти знаходити ресурс для відновлення та руху вперед. Мова йде про військових психологів, які здійснюють супровід особового складу на всіх етапах проходження служби. Для того, щоб бути компетентним фахівцем своєї справи та ефективним помічником для бійців та членів їх сімей, військові психологи постійно навчаються, розвивають та вдосконалюють свої професійні вміння й навички.
Обговорення основних напрямків діяльності, шляхів розв’язання окремих питань та обмін досвідом з колегами – ефективна можливість покращення своєї фахової майстерності для кожного психолога. З цією метою нещодавно відбулись навчально-методичні збори з психологами Північного оперативно-територіального об’єднання та інших військових частин Національної гвардії України Київського гарнізону.
На початку зборів офіцер відділу психологічного забезпечення Головного управління НГУ підполковник Марина Гребенюк ознайомила колег зі значними досягненнями та актуальними перспективами розвитку психологічного забезпечення в Національній гвардії України.
До психологів долучився головний сержант Північного Київського територіального управління, Герой України Ілля Жеведь. Він зауважив, що в сучасному українському війську сержант є лідером у бойовому колективі й основним комунікатором між офіцерами та солдатами.
«Взаємодія психолога з сержантом, а саме: навчання його елементарним навичкам візуальної оцінки психоемоційного стану особового складу, прийомам надання першої психологічної допомоги й підтримки – це і є складова ефективної комунікації в підрозділах та потужної сили в збереженні ментального здоров’я воїнів, також у створенні оптимального соціально-психологічного клімату в колективі», – зазначив Ілля Жеведь.
Надзвичайний інтерес був викликаний до методу застосування «Дзеркальної терапії» в реабілітаційній практиці з військовослужбовцями, який продемонструвала Наталія Данилова, старший фахівець відділу психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Представництва «МЕХАД» в Україні.
«Таке терапевтичне втручання як дзеркальна терапія використовується для полегшення фантомного болю в ампутованих кінцівках: людина виконує рух здоровою кінцівкою і дивиться на її відображення в дзеркалі. При цьому створюється ілюзія, що уражена кінцівка рухається як здорова», – розповіла Наталія.
Не менш цікавим і важливим для учасників зборів був представлений практичний досвід психологів бригади наступу «Рубіж» Андрія Софійчука і Павла Тарасенка, щодо супроводу військовослужбовців на всіх етапах виконання службово-бойових завдань. Також начальник циклової комісії Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного Навчального центру НГУ підполковник Володимир Охотський поділився основними елементами програми професійної психологічної підготовки, що відповідає вимогам сьогодення та сучасним реаліям і потребам. Фахівці продемонстрували ефективні практичні техніки та прийоми індивідуальної й групової роботи з особовим складом.
«Отримати ці знання і навички вже досвідчених психологів – є вкрай важливим і цінним, оскільки на посаду військового психолога я призначена нещодавно і релевантний досвід фахівців особисто для мене має неабияке значення в обраній професії», – підкреслила психологиня Аня Солецька.
Своїми особистими професійними напрацюваннями також поділились психологи інших військових частин. Зокрема, Дмитро Панченко розробив схему ефективного оцінювання індивідуальних особливостей військовослужбовців, яку систематично використовує у своїй професійній діяльності.
Особливу увагу під час зборів психологи приділили процесу відновлення та поповнення своєї життєвої енергії, використовуючи техніки тілесної терапії, представлені фахівцями бригади наступу «Рубіж» Микитою Міхалко та Олегом Якимчуком.
«Збереження свого оптимального психоемоційного стану та рівноваги для системної роботи з військовослужбовцями є важливою складовою, адже це впливає на ефективність та результати нашої діяльності. Використання тілесних технік в цьому випадку розглядаємо як функціональну єдність та рівність тілесного й психічного. Адже всі емоції, які ми проживаємо протягом дня – тіло запам’ятовує і допомагає нам справлятись зі своїми переживаннями через перенапруження або розслаблення м’язів. І навпаки, через усвідомлену активізацію певних груп м’язів ми можемо впливати на свій психоемоційний стан», – пояснила начальниця відділення психологічного забезпечення Північного Київського територіального управління підполковник Наталія Дубінчук.
Відділення інформації та комунікації Північного Київського ТУ






