Українські герої Олександр Глушко та Дмитро Лізавенко загинули 11 червня 2022 року, героїчно захищаючи нашу землю від ворогів. Під час виконання бойового завдання потрапили під артилерійський обстріл у Сєвєродонецьку на Луганщині. Уродженці Вінниці та Калинівки присвятили своє професійне життя 14 бригаді оперативного призначення ім. Івана Богуна “Червона Калина”.
Обоє без вагань стали на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Боронили Київщину, вели бої проти окупантів на Житомирській трасі, виконували бойові завдання в Сєвєродонецьку.
Олександр Глушко вступив до Національної академії Нацгвардії України одразу після закінчення Калинівського технологічного коледжу у 2017 році. З 2021 року проходив службу у 14 бригаді оперативного призначення ім. Івана Богуна “Червона Калина” (тоді ще 8-й полк оперативного призначення ім. Івана Богуна).
“Він був по рейтингу один із перших в академії. У нього було право вибору, куди йти далі працювати. Він обрав нашу частину. Звідки прийшов – туди й пішов”, – згадують про службу сина батьки Олександра.
Був справедливим та відповідальним командиром, якого поважали та цінували підлеглі. Мати та батько Олександра згадують про свого сина також тільки найкраще – він був людяним, справжнім патріотом, відповідальним.
Дмитро Лізавенко розпочав службу в 8-му полку оперативного призначення (нині 14 бригада “Червона Калина”) у 2012 році. З 2014 року приймав участь в АТО. Звільняв від сепаратистів Харківську ОДА, зі зброєю в руках боронив Слов’янськ та Ізюм. У військовослужбовця лишилися дружина та маленький син.
“Про цю людину можна дуже багато говорити. Фахівець своєї справи. Це була Людина з великої букви. Можна так навіть сказати – професор був. Ми товаришували, підтримували один із одним відносини. Дмитро був дуже справедливою людиною. Завжди коли до нього підійдеш – він допоможе, підскаже, як що правильно зробити”, – згадує про Лізавенка його побратим Віктор із позивним Шева.
Указами президента України нацгвардійці нагороджені орденами «За мужність» ІІІ степеня (посмертно). Також Олександру Глушку та Дмитру Лізавенку було присвоєнно звання старший лейтенант посмертно. Дмитро під час війни був нагороджений нагрудним знаком Міноборони “Знак пошани”. А на честь Олександра Глушка у Калинівському технологічному коледжі, де він навчався, відкрили меморіальну дошку.
Вічна слава та світла пам’ять героям!
Група інформації і комунікації Західного ТУ
