Ілля і Валерій – екіпаж безпілотних літальних апаратів. Самі себе ці хлопці називають пілотами. З цими хлопцями ми спілкуємось на Донеччині. Разом зі своїми дронами вони виконують бойові завдання на Лиманському напрямку – в районі сумнозвісного Серебрянського лісництва. Обидва мобілізовані й ніколи раніше до армії не мали жодного відношення. Втім, повномасштабне російське вторгнення змінило все їхнє життя.
«Я мобілізувався на самому початку війни. Коли розподілили по військових частинах, прибувши на ППД, спитали, хто хоче бути оператором БПЛА? Чому ні? Буває важко. Але, мені здається, не так важко, як хлопцям на самому нулі, котрі щодня відбивають атаки ворога під дощем, під снігом, у мороз чи в спеку, під безперервними обстрілами. У чомусь є важкість – ми працюємо і вдень, і вночі без перерви. Але треба робити свою роботу, щоб підказати хлопцям, де є ворог, куди вести вогонь, куди має стріляти артилерія», – розповідає Ілля.
Валерій зізнається, що сумнівався перед тим, як стати оператором БПЛА. Згодом подивився на заняття пілотів і закохався у польоти. Зараз використовує усі свої навички, аби знаходити техніку і скупчення живої сили ворога і наводити нашу артилерію.
«Це цікава робота. Як починалося? Пам’ятаю, що я і хотів, і не хотів одночасно. Потім подивився, як хлопці навчаються і мені сподобалось. Це зовсім інший рівень, бо маємо справу з сучасною технікою. Спочатку це був просто дрон. А зараз все набагато складніше. Наша робота полягає в тому, щоб виявити початок наступу на наші позиції. Щоб хлопці знали, звідки йдуть вороги і скільки їх. Щоб готувалися дати відсіч. Потім – знайти російську техніку і дати координати, щоб наша артилерія відпрацювала. Також робимо скиди боєприпасів на голови рашистам. Але в лісі зараз це не дуже актуально. Зараз тут так гаряче, що треба весь час вести ефір. Давати картинку командуванню. Тобто працюємо по повній програмі», – каже Валерій.
Пілоти кажуть, що для їхньої ефективної роботи підійде не будь-який дрон. Слідкувати за полем бою потрібно цілодобово, тому безпілотники необхідні з тепловізорами. Оскільки це очі будь-якого підрозділу у сучасній війні, ворог активно намагається знешкодити їх. Ілля і Валерій розповідають, що росіяни активно шукають місця запуску наших дронів, накривають їх артилерійським вогнем, тому позиції доводиться регулярно змінювати.
Влучити в невеликий літаючий предмет важко зі стрілецької зброї, однак засоби радіоелектронної боротьби російські загарбники використовують дуже активно. Ілля за кілька місяців втратив кілька безпілотників через такі перешкоди. Однак наші хлопці теж вміло полюють на ворожі БПЛА завдяки сучасним антидроновим рушницям.
Коли прийшли до війська, кажуть нацгвардійці, була мета відігнати загарбників від рідних міст, але пройшло півтора року протистояння ворогу і їхнє початкове бажання трансформувалося в єдину загальну мету – звільнити Україну від росіян. Саме ця думка додає сил і мотивації.
Група інформації і комунікації Західного ТУ
