«Перший бойовий досвід у Запорізькій області я не забуду ніколи», – шлях від збірної України з легкої атлетики на війну - НГУ

Військовослужбовець 11-ї бригади імені Михайла Грушевського Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України на псевдо Шкіля пройшов шлях від визнання на спортивній арені до поваги та авторитету на полі бою, ставши зразком для своїх підлеглих.

28-річний Богдан у дитинстві активно займався легкою атлетикою. Хлопець демонстрував високі спортивні результати, тому після 10 класу його з радістю прийняли до столичного Республіканського вищого училища фізичної культури. У цей же час Шкіля захищав кольори збірної України у своїй віковій категорії.

Далі – більше. Відомий в Україні тренер Олександр Петрович Скоропадський запросив талановитого бігуна до Чернівців, де той продовжив тренування. Втім, після важкої травми меніска, він почав замислюватися над змінами в житті. Спочатку вирішив пройти строкову службу у одній з військових частин НГУ на Київщині, а потім – у 2017 році вступив на навчання до Національної академії Національної гвардії України у Харкові, яку закінчив у 2021 році. Після цього молодий офіцер опинився в 11-й бригаді імені Михайла Грушевського НГУ, де служить і зараз.

Повномасштабне вторгнення рф в Україну, нині старший лейтенант, зустрів на Одещині.

“Коли вперше «прилетіло» біля нашої військової частини, не було якихось потужних емоцій, хаосу. Я спокійно продовжив виконувати свої обов’язки, та ще й заспокоював оточуючих”, – згадує гвардієць.

 

Перший бойовий досвід Богдан буде згадувати, певно, все життя: у червні 2023 року він із побратимами виконував бойові завдання у Запорізькій області – разом із іншими офіцерами готував позиції. Аж раптом нацгвардійці побачили яскравий спалах, а після цього пролунав потужний вибух.

 

“Снаряд, після пострілу з танку, приземлився метрах у п’ятнадцяти від нас. А коли ми оглядали місце прильоту, побачив, що дерево, біля якого я стояв на нараді, було посічене уламками в трьох місцях”, – розповідає гвардієць.

 

За цей час Шкіля втратив кількох своїх побратимів. Тепер хлопці намагаються тримати зв’язок із рідними загиблих хлопців.

 

За будь-яких обставин Шкіля, як колишній спортсмен, ніколи не здається та постійно удосконалює свої професійні навички задля досягнення більш високих результатів. Підлеглі спостерігають за командиром та наслідують його позитивний приклад. В бойовій роботі фізична форма та навички організації команди часто відіграють вирішальну роль. Як і в спорті, злагоджена робота кожного в механізмі підрозділу працює на перемогу.

 

Шкіля застосовує досвід досягнення високих спортивних результатів у військовій справі, він ділиться: “Під час бою я вимагаю від підлеглих конкретного результату від виконання поставленого завдання. Щоб це вдавалося максимально без втрат, ми постійно тренуємось, спілкуємось, у нас чітко розподілені ролі. Кожен знає, що йому робити”.

 

Богдан – дуже сімейна людина. Завжди підтримує зв’язок з рідними, які живуть в різних куточках України.

 

“Війна обов’язково закінчиться нашою перемогою, це лише справа часу. Але щойно буде оголошено про нашу перемогу, я б дуже хотів зібрати разом усю свою родину. Усіх рідних з Одещини, Миколаївщини, Тернопільщини. Мрію про це”, – з оптимістичною посмішкою розповідає Шкіля.

 

Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ

 

Перейти до вмісту