Бійці бригади «Спартан» знайшли нового улюбленця – цапа Борьку. Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього підрозділу.
Історію незвичайного побратима розповів головний сержант батальйону 3 бригади оперативного призначення НГУ «Спартан» з позивним Шева.
Під час служби на Донеччині в підрозділі з’явився незвичайний новобранець. Його приніс один з побратимів.
Це було десь півтора року тому. Прокидаюся о сьомій ранку, а у дверях стоїть козеня. Питаю хлопців: “Хто його приніс?”. Один боєць каже: “Давайте залишимо його”. Я запитав, а що ми з ним будемо робити? Той жартома сказав, що потім на м’ясо пустимо. Але ніхто його на м’ясо, звичайно, не пустив», — розповідає військовий.
Заради порятунку Борьки військові одного разу навіть пішли на великий ризик. Тоді російські БпЛА вже регулярно пролітали над місцем, де перебували хлопці. Коли ворожий FPV-дрон вибухнув біля них, вони вирішили терміново змінити місце дислокації.
Ми швидко виїхали, а вже потім згадали, що забули Борьку. Надягли броню, каски й поїхали нашого Борьку забирати із собою. Ми, як приїхали, він стоїть там, очі перелякані. Ми його під ноги взяли, в машину закинули й поїхали», – пригадує Шева.
Борька давно перестав бути звичайною твариною. Це вже повноцінний член команди.
Він з нами завжди й усюди. Можна сказати, що в бойових діях вже участь брав», – сміється Шева.
Щоправда, характер у нього досить своєрідний. Коли Борьку випускають пастися, ніхто не розслабляється. Втім, саме це і створює особливу атмосферу. Одного разу навіть обірвав прив’язь і самостійно зайшов до будинку, де відпочивали військові.
Тоді всі були шоковані. Не очікували, що він просто зайде в хату», – пригадує боєць.
Сьогодні Борька вже відомий на весь батальйон. Він добре знає тих, хто про нього дбає.
Хто приносить йому їжу, той у нього й улюбленець. Коли характер свій проявляє, то може і “баданути” кого-небудь. Навіть мене. Якщо настрій поганий, то ми всі отримуємо. Особливо якщо довго не годують або переставляють його їжу. Тоді показує свій характер», – каже захисник.
Життя в армії дисциплінує всіх. Навіть Борьку. Щоб він не нудьгував і мав куди витрачати енергію, військові зробили для нього спортивний тренажер.
Поставили для нього пеньок, повісили стару каску. У вільний час він собі там займається. В армії тренуються всі. У нас навіть Борька займається. Любить побігати. Коли його відпускаєш, він тут такі піруети робить», – сміється військовий.
Побут Борьки став окремою справою для всього підрозділу. Взимку військові власноруч збудували йому теплий будиночок.
Він той будинок постійно розвалює. Ми його ремонтуємо і ремонтуємо, а він по вечорах його розносить. Такий уже характер», – каже Шева.
Проблем із їжею у нього теж немає.
Міняємо шоколадки на сіно чи солому. Людям розповідаємо його історію, вони допомагають. Влітку тут усе їсть, починаючи з листя дерев», – розповідає військовий.
У майбутньому для Борьки планують знайти новий дім і віддати в хороші руки.
Борьку ніхто на м’ясо пускати не буде, – запевняє Шева і додає: – Вони наші менші браття. Ми відповідаємо за тих, кого приручили. Ми не такі як росіяни. Ми стараємося уберегти всіх і повивозити з зони бойових дій. Є в мене багато побратимів, які рятували життя тваринам, вивозили з розбитих населених пунктів і собачок, і котів. Бувало, що і корову транспортували. Не знаю, як там у кацапів, але ми стараємося їх всіх уберегти».
На фронті будь-яка можливість бодай ненадовго відволіктися має особливу цінність.
Коли котик сидить на руках, муркоче, ти якось заспокоюєшся, трошечки відволікаєшся від цього всього. З Борькою… трошечки по-іншому. Він такий хлопець, що нас всіх тримає в тонусі», – сміється захисник.
Пресслужба НГУ за матеріалами Арміяinform
