«Дуже сильно криє ворожа арта і мінометка. Практично всю позицію засипало, деякі люди залишились закупорені в бліндажах. Ворог зайшов на той фланг і почав вести бій в окопах. Але наші хлопці всі молодці, прийняли бій, пішли на штурм. Було дуже важко підійти до того ж окопу. Ворог не давав мінометом нічого зробити, арта накривала.. Кожні 1-2 секунди щось зривалось. Не всі дійшли до того окопу. Буквально дві години тому я не зміг би навіть з вами розмовляти. Завдання виконали, позицію відбили, ворог поніс великі втрати».

Харциз розповідає, що окупанти не бережуть своїх людей, відправляють їх під кулі рити окопи.

«Є у них так звані копачі, які у спортивних костюмах, з лопатами, наближаються до нас на 100 метрів і починають рити окопи. З цими людьми не рахуються, по шість людей так вибігають, по десять. Ми їм не даємо, звісно, це робити. Я так розумію, це не професійні військові, бо професійні себе берегли. Була тактика, що виходило і по 30 людей. Ворог просто не рахується зі своїми втратами».

Військовий говорить, що його підрозділ дуже злагодився за цих кілька місяців, поки виконували завдання на Лиманському напрямку.

«Вогневій підтримці я годен цілувати ноги, вона рятує нам життя. Медичній евакуації теж. Кожен боєць у нас герой. Для себе я кращих підрозділів не бачив».

Група інформації і комунікації Західного ТУ