Їхнє авто вразив ворожий FPV–дрон. За лічені секунди воно вже було охоплене полум’ям. Обпечений та майже осліплений гвардієць 5 Слобожанської бригади «Скіф» Віталій Угнівенко зібрав останні сили та витяг пораненого побратима у безпечну зону. Сьогодні боєць не бачить на праве око, проте почуття обов’язку знов кличе його у стрій. Відверта розмова про порятунок, складне лікування та реабілітацію бійця у проєкті «Фенікси».
Віталій отримав бойовий досвід ще під час АТО. На другий день повномасштабного вторгнення призвався до 5 Слобожанської бригади разом з братом. Воював на різних напрямках. Проте серед найжорсткіших випробувань долі гвардієць називає зустріч з ворожим FPV-дроном.
«Ми їхали на машині, і в нас вдарив FPV-дрон. Машина миттєво загорілась плюс. Це був явно снаряд запалювальний. Ми всі отримали опіки, були в нас посічені руки-ноги. У мене уламок потрапив мені в праве око. Водій загинув. Мені пощастило, що я лишився притомний. Машина злетіла у кювет, але не перекинулася. Двері заклинило. Почали вибиратися з вікна, я хоч відсотків 10 бачив. Побратим взагалі нічого, допоміг йому трохи вилізти. Ми думали зараз ще один FPV прилетить нас добити. Врешті, у мене на правому оці лишилося 1% зору. Ще й пробита перетинка. Побратим теж тепер має проблеми з очима та вухами, й ногами”, – ділиться він.
Віталій пройшов вже не одну операцію, прикладає максимум зусиль, щоб відновитися якомога швидше та повернутися до війська.
Матеріал створено знімальною групою Анни Черненко та Володимира Павлова у рамках проєкту «Фенікси». Він присвячений історії бійців, які вижили там, де шансів практично не було, не зламались, проходячи важкий шлях лікування, реабілітації та продовжують боротьбу за всіх нас.
Відділення інформації та комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
