Нам не потрібна як подарунок земля, що і так нам належить:історія Героя України Дениса Прокопенка - НГУ

З перших годин російської навали на захист рідного Маріуполя стали бійці окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Попри безперестанні авіаційні і ракетні обстріли, блокаду та методичне знищення міста, від якого через кілька тижнів залишилися самі руїни, вони пліч-о-пліч із побратимами зі Збройних Сил, Нацполіції та 12 бригади оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького НГУ здійснювали блискучі воєнні операції, знову і знову відкидаючи російських зайд.

Слово «Азов» уже давно стало іменем прозивним для російських пропагандистів. Що ж, вони недарма лякають свою аудиторію «азовцями». Бійці гвардійського ОЗСП ліквідували сотні окупантів та десятки одиниць ворожої техніки і виявляючи надлюдську стійкість та мужність, продовжували робити це знову і знову. Злагодженість дій, високий бойових дух та відмінний професійний вишкіл є заслугою як кожного військовослужбовця окремо, так і вмілого керівництва підрозділом. З 2017 року ОЗСП «Азов» очолює підполковник Денис Прокопенко, позивний «Редіс».

Із ворогом на Донбасі він воює з 2014 року. До призначення на свою нинішню посаду офіцер командував у «Азові» взводом і ротою. У серпні 2019 року на столичному Хрещатику капітан Прокопенко отримав із рук Президента України Володимира Зеленського орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Ще будучи ротним, Денис виклав своє ставлення до війни з путінським рашизмом так: «Я вважаю, що ми досить міцні, щоб кров’ю і потом відвойовувати нашу землю, а не йти на якісь подачки від Росії. Нам не потрібна як подарунок земля, що і так належить нам. Це неправильно. Ми повинні відстоювати свою землю і не маємо права віддавати Донбас в жодному разі…». До 2014 року киянин Денис Прокопенко не замислювався над військовою кар’єрою. Хлопець закінчував факультет германської філології Київського національного лінгвістичного університету за спеціальністю «викладач англійської мови». Не лише навчався, але й працював, займався спортом, мав багато друзів, із якими його об’єднували спільні уподобання, а саме футбол і, особливо, вболівання за київське «Динамо». Із ними він незабаром відстоював європейський вибір українського народу на Майдані, а коли почались бойові дії на Донбасі, вирушив на фронт. Вчинити інакше не дозволили характер і виховання.

На майбутнього Героя України змалку вплинув приклад діда, його життєва історія та принципи. Коли у 1940 році СРСР підступно напав на Фінляндію, йому було 9 років. Від рук росіян загинула вся велика родина хлопчика, а сам він дивом уцілів і опинився в Києві, де й прожив все подальше життя. Звісно його онук, котрий зростав із чітким усвідомленням, що являє собою «русский мир» і яку небезпеку для всього чесного, вільного і достойного він несе, не міг спокійно спостерігати, як окупант топче його землю. «Для мене це кровна помста. У мене була мрія воювати проти росіян, і я не міг цим шансом не скористатись. Я задоволений, що так склалось», відзначав Денис, уже будучи досвідченим командиром. І він, і його бойові побратими ставали професійними військовими у вирі драматичного донбаського літа 2014-го. А коли ціною помилки, зволікання чи не до кінця прорахованого рішення може бути втрата позицій чи життя бойових побратимів, навчатись до[1]водилось дуже швидко. Денис Прокопенко опанував навички гранатометника, його першим бойовим досвідом став штурм міста Мар’їнки у липні 2014 року. У серпні бився за Іловайськ, згодом брав участь в усіх бойових операціях «Азова». Поставивши перед собою амбітну ціль – зробити максимальний внесок у розбудову українського війська нового зразка, Денис поступово рухався до неї. Незабаром можна було із впевненістю сказати: підполковник Прокопенко очолив один із найбоєздатніших підрозділів серед усіх вітчизняних силових структур.

 За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 148/2022 від 19 березня 2022 року на той час іще майору Прокопенку Денису Геннадійовичу присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Особовий склад пишається своїм командиром.

 

 

«Саме завдяки командуванню друга Редіса бійці «Азову», сильні та відважні, продовжують діяти поза межами людських сил, сталеві воїни не віддають ворогу місто зі сталі — Маріуполь!», — йдеться у повідомленні прес-служби ОЗСП з нагоди присвоєння Денису Прокопенку цього високого звання.

Від admin