Його шлях — це історія вибору. Вибору двічі добровільно стати до строю, пройти війну, пережити поранення і продовжити службу. Саме такою є історія молодшого сержанта Едуарда Кулініча, гвардійця 31 полку, якого побратими знають за позивним Монгол.
З дитинства Едуард звик до дисципліни. З десяти років займався боксом і здобув звання кандидата в майстри спорту. Саме ринг навчив його головному правилу життя:
Якщо впав — підіймайся. У житті і на війні це правило працює так само».
Після строкової служби він створив родину, виростив двох синів. У 2025 році один із них вступив до Харківської академії Національної гвардії України — і це, зізнається Едуард, його гордість.
У 2014 році, коли почалася російська агресія, Монгол не чекав повістки — добровільно став на захист України. Здобув досвід у зоні бойових дій поблизу Маріуполя та на Херсонщині. Після завершення служби у 2016 році повернувся до мирного життя.
Але 24 лютого 2022 року знову без вагань прийшов до військкомату.
Я розумів, що вдома сидіти не зможу. Коли почалася повномасштабна війна, для мене навіть питання не стояло — треба йти».
Того ж дня він став на службу у роті охорони. Уже в першу добу разом із напарником затримав двох диверсантів, які намагалися пройти через блокпост із підробними документами.
Згодом Едуард продовжив службу у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені Марка Безручка у розвідувальній роті. Саме там сталася історія, яку він пам’ятає й сьогодні.
Після одного з обстрілів Монгол проходив повз зруйновану будівлю і серед уламків помітив зображення янголів. Розібравши завал, він дістав старовинну дерев’яну ікону Божої Матері, що дивом уціліла серед руїн.
Побратими тоді сказали:
Монголе, тепер це твій оберіг».
Невдовзі у приміщення, з якого велася розвідка, прицільно влетів ворожий FPV-дрон. Удар прийшовся саме по його позиції. Множинні осколкові поранення, сильна контузія — але він вижив.
Після лікування він повернувся у стрій. А коли через поранення постало питання про списання зі служби, протягом року проходив медичні комісії, щоб залишитися в лавах війська.
Сьогодні молодший сержант Едуард Кулініч служить у 31 полку як командир взводу навчального батальйону та передає молодим гвардійцям бойовий досвід.
Моя головна наука для молодих бійців проста: довіряйте один одному і тримайтеся разом. Бо на війні немає «я» — є тільки «ми». І саме це рятує життя», – зазначає він.
Група комунікації Північного Київського ТУ НГУ
