У 2021 році Дмитро закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Психологія». Його професійний шлях у Національній гвардії розпочався з посади командира відділення, яку він обіймав два роки, маючи звання молодшого сержанта. У 2024 році, коли в бригаді розширили психологічну службу, йому запропонували обіймати посаду психолога батальйону.
«Раніше я працював із невеликою групою людей, а тепер можу допомагати значно ширшому колу», — зазначає він.
Ще коли був молодшим командиром Дмитро використовував знання психології, допомагаючи підлеглим у складних ситуаціях. Проте свою освіту він не афішував. Перейшовши на нову посаду, зберіг відкритий стиль спілкування, що сприяє формуванню довіри серед гвардійців.
Ключовими завданнями нового фахівця стали інструктажі перед виконанням бойових завдань та дебрифінги після повернення з позицій. Під час інструктажів оцінюється моральний і психологічний стан підлеглих, а дебрифінг є важливим етапом обговорення пережитого. Це структурована розмова, під час якої гвардійці можуть поділитися своїми емоціями, розповісти про стресові моменти й отримати необхідну підтримку. За словами психолога, це не лише допомагає особовому складу впоратися зі стресом, а й сприяє підвищенню боєздатності.
«Коли людина звільняється від зайвих переживань, вона краще виконує свої обов’язки», — підкреслює він.
Важливою складовою його роботи є бойовий досвід, який дозволяє краще розуміти колег. Довіра до спеціаліста зростає, коли гвардійці дізнаються, що він сам був командиром відділення і знає, що таке служба в умовах бойових дій. Це полегшує спілкування під час дебрифінгів, коли особовий склад ділиться своїми переживаннями, втратами та страхами.
Фахівець наголошує, що страх — це природна реакція, і завдання психолога полягає в тому, щоб допомогти правильно усвідомити та подолати цю емоцію. Дмитро також виконує функцію посередника між гвардійцями та командуванням, передаючи запити та проблеми, які особовий склад не завжди готовий озвучити самостійно.
На його думку, не менш важливою є присутність капеланів на передовій. Їхня робота, за словами Дмитра, позитивно впливає на моральний стан гвардійців.
«У людей має бути те, у що вони вірять. Це додає впевненості», — пояснює психолог.
Повернення з передової є можливістю для психологічної реабілітації, і найкраще цьому сприяє час із родиною. Проте спеціаліст залишається доступним і після повернення підрозділу до місця базування з передової, готовий допомогти тим, хто потребує підтримки чи хоче поділитися пережитим.
Сьогодні військовий психолог виконує важливу функцію у збереженні морального стану та психологічного здоров’я гвардійців. Його робота є прикладом професійного підходу, що поєднує знання, досвід та ефективну комунікацію.
Група інформації і комунікації Центрального ТУ НГУ
