Однією з основних дисциплін у системі загальної військової підготовки є вогнева підготовка. Вона формує у бійців навички правильного поводження зі зброєю, ефективного ураження противника та виживання в бою. Рівень вогневої виучки кожного військовослужбовця безпосередньо впливає на загальну боєздатність підрозділу.

Заняття з вогневої підготовки мають на меті сформувати та вдосконалити навички безпечного поводження зі зброєю та боєприпасами, правильного застосування зброї й технік стрільби з різних положень, засвоєння тактико-технічних характеристик зброї, правил її обслуговування, догляду та усунення затримок під час стрільби. Крім того, заняття, під час яких відпрацьовують сценарії дій у стресових умовах, привчають солдатів зберігати холодний розум у реальному бою.

Варто зазначити, що сьогодні, в умовах війни, розв’язаної росією проти України, система вогневої підготовки постійно адаптується до нових реалій, враховуючи як бойовий досвід наших захисників, так і прогресивні елементи систем підготовки армій країн-членів НАТО.

Протягом чотирьох років активних бойових дій чимало українців здобули унікальний досвід, яким нині охоче діляться з побратимами, ставши інструкторами. Головний сержант на псевдо Бразилія, інструктор із бойової підготовки навчального батальйону 13 бригади оперативного призначення НГУ «Хартія», – один із них. До переведення у «Хартію» він п’ять років прослужив у підрозділі спецпризначення, брав участь у багатьох операціях. У рубриці «Поради фахівця» Бразилія ділиться порадами, як стати вправним стрільцем, у будь-яких умовах влучати в ціль і виживати на полі бою.

Перед тим як зробити перший постріл, людина має засвоїти кілька речей: передусім правила безпечного поводження зі зброєю – так званий «Кодекс стрільця». Ці правила є обов’язковими і для військових, і для цивільних власників зброї, і для спортсменів. Їх дотримання зводить до мінімуму ризик нещасних випадків. По-друге, потрібно знати тактико-технічні характеристики своєї зброї. Також слід вивчити теоретичні основи влучної стрільби та балістики, після чого переходити до холостих вправ – тренувань зі зброєю без бойових набоїв, – каже «хартієць».

Для стабільного влучання в ціль потрібно виробити кілька важливих звичок, зокрема: правильну стійку, правильне тримання зброї (хват), правильне дихання під час стрільби тощо. Холості вправи (холощення) – дієвий інструмент для цього. Вони дають змогу напрацювати м’язову пам’ять і закріпити навички контролю зброї та виконання основних дій із нею.

Стрільба не зводиться лише до натискання на гачок. Передусім це контроль тіла. Тож спершу рекрути навчаються тримати зброю – міцно, але без надмірного напруження, щоб не виникало тремтіння рук. Опановують правильні положення для стрільби: позиція має бути стійкою, центр ваги дещо зміщений уперед. Це – «фундамент», який гасить віддачу. Також вправляються у прицілюванні та відпрацьовують натискання на спусковий гачок. Спуск має бути плавним і рівномірним, натискання відбувається в момент видиху – так вдається уникнути «смикання» зброї, – пояснює інструктор.

Під час бою, перш ніж відкрити вогонь, боєць має швидко оцінити обстановку. У бойових умовах пошук захищеного від обстрілів місця має важливе, часто вирішальне значення, адже укриття означає виживання.

Укриття – це те, що зупинить кулю, а не просто сховає тебе від очей. Кущ – це маскування, а цегляна стіна чи пагорб – укриття. Тому слід обирати щось масивне: бетонні плити, товсті дерева, насипи землі тощо. А от, приміром, автомобіль – ненадійне укриття: кулі пробивають більшість його частин – двері, скло, паливний бак. Єдині зони, що дають реальний захист, – блок двигуна і колеса, – розповідає Бразилія.

На різній місцевості – різний характер бою і, відповідно, свої особливості стрільби. Так, на відкритій місцевості вогонь ведуть лежачи: упав, відповз убік, відкрив вогонь. Довго затримуватися на одному місці небезпечно.

Зробив кілька пострілів – і ривок до укриття по ламаній траєкторії. Якщо противник веде інтенсивний вогонь, до укриття слід повзти. Укриттями на відкритій місцевості можуть бути дерева, вирви, різні форми рельєфу: пагорби, западини тощо, – зазначає «хартієць».

У лісистій місцевості вогонь ведуть, як і на відкритій, із положення лежачи. Залежно від ситуації може також використовуватися положення з коліна. Особливу увагу в лісі слід звертати на орієнтири.

Звісно, у лісі значно легше знайти укриття. Однак часто ти не бачиш ворога, а лише рух. Стріляти варто у нижню частину чагарників, оскільки люди зазвичай пригинаються, – радить колишній спецпризначенець.

Свої особливості має і стрільба в населеному пункті. Тут кожна будівля – потенційне укриття як для тебе, так і для ворога. Важливі правила в таких умовах – не притулятися до стін і залишатися в тіні укриття. Відстань 0,5–1,5 метра від стіни дає простір для маневру і захищає від рикошетів куль або уламків: вони йдуть вздовж стін. А розташування в глибині темного приміщення дає змогу спостерігати за ворогом, який перебуває на світлі, залишаючись непоміченим. Також не слід виставляти ствол із вікна чи з-за стіни, перш ніж побачиш ціль – цим завчасно видаєш свою позицію.

Під час стрільби з-за рогу будівлі слід виставляти лише ті частини тіла, які необхідні для здійснення пострілу (око, руку, край плеча). Крім того, варто пам’ятати, що вести вогонь стоячи небезпечно – ворог цього і очікує.

Зменшуй силует і змінюй рівні, коли працюєш із-за рогу. Прийняв положення з коліна, визирнув, зробив кілька пострілів. Наступного разу визираєш трохи вище або нижче. Ворог не повинен знати, де саме ти з’явишся. Корисно також засвоїти правило, яке не раз рятувало побратимів: зробив кілька пострілів – змінюй позицію! – підкреслює інструктор із бойової підготовки.

Для бійця також важливо вміти розрахувати кількість набоїв, щоб не залишитися «сухим» під час бою. Звісно, універсальної відповіді тут немає, у кожного бою – свої особливості. Та все ж можна орієнтуватися на певні показники. Так, під час інтенсивного контакту (наприклад, коли потрібно придушити противника вогнем, щоб своя група мала змогу розгорнутися) за 15–30 хвилин можна витратити 4–6 магазинів.

Якщо вести інтенсивний автоматичний вогонь чергами, набої швидко закінчаться, і автомат перегріватиметься. Тому варто діяти ощадливо, кожен постріл робити виважено, – говорить Бразилія.

Наостанок досвідчений боєць дає ще кілька важливих порадне доводити зброю до «сухого» клацання – залишилося кілька набоїв, зміни магазин в укритті. Вміти стріляти як із сильного, так і зі слабкого плеча – навичка, що може врятувати життя. Так, якщо кут будівлі зліва, а ти – правша, для прицілювання не доведеться виставляти з-за рогу все тіло. Коли змінюєш позицію (наприклад, переходиш із коліна у стійку), зброя має бути спрямована у бік ворога.

Та головне, на чому Бразилія акцентує: добрий стрілець у бою – той, хто довів до автоматизму навички поводження зі зброєю і навчився контролювати свій емоційний стан. Влучний постріл – це результат спокою і натренованості.

За матеріалами видання «Гвардія»