“Ми обов’язково звільнимо схід та південь України”. Гвардієць із Херсонщини – про бої за Рубіжне - НГУ

Гвардієць Валерій тримав оборону східних рубежів України на Луганщині, коли підступний ворог вдерся до його рідної Херсонщини.

Двадцятиоднорічний боєць з першого дня повномасштабного вторгнення опинився у самому вирі подій.

Першим стратегічним пунктом нашої оборони був Старобільськ. Ми певний час стримували прорив ворожих колон до міста. Однак незабаром довелося брати участь у боях за Рубіжне його околиці. Власне, поряд з містом, на перехресті ми та зайняли важливу транспорту розв’язку”, — розповів Валерій.

Артилерія окупантів тоді працювала за своєю звичною тактикою – знищувала все на своєму шляху. Гвардійцям кілька днів вдавалося тримати оборону позицій, однак невдовзі відійшли в глиб міста.

На зміну ворожій “арті” прийшли танки та авіація. До речі, саме тоді наші хлопці з суміжного підрозділу успішно приземлили одну російську “пташку”. Власне, тоді у нас відбувалися і перші зіткнення з їхньою піхотою. Тоді представники так званих невизнаних “республік” використовувалися окупантам у вигляді “розвідки боєм” та “живого щита”. Ми цей “живий щит” доволі успішно тоді знищували”, — пояснює гвардієць.

За цей час оборони Рубіжного Валерій змінив кілька позицій. На одній з них він отримав осколкові поранення.

Ми чергували в окопах на контрольно-спостережному пункті, вчергове по нас почала працювати артилерія, ми перемістилися в укриття, перечекали обстріл і знову повернулися на позиції. А вже за якусь мить мені в окоп під ноги прилетіла граната. Підсумок цього прильоту – я отримав осколкові поранення ніг та рук”.

Нині гвардієць вже у строю після лікування. Тепер його зона відповідальності – прикордонна Сумщина. За оборону Рубіжного гвардієць отримав державну нагороду – медаль «За військову службу Україні».

Моє рідне село “рашисти” взяли під свій контроль у перші дні війни. І тут не потрібно жодних стимулів для себе – хочеться просто повернути кожне наше місто та село, хочеться звільнити Херсонщину та всі тимчасово зайняті загарбниками території, хочеться побачити рідних і знати, що вони в безпеці та живуть під мирним українським небом. І ці мої бажання обов’язково матеріалізуються, ми викинемо цю нечисть з нашої країни. І українське Рубіжне, і українська Херсонщина знову будуть жити в мирі та спокої”.

Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління

Від admin