Нацгвардієць Дмитро на позивний Ром служить у 25-й бригаді імені князя Аскольда з 2017 року. За час служби своєю рішучістю та відповідальністю гвардієць заслужив повагу від побратимів, начальства і нині виконує обовʼязки командира блокпоста.
«Ми повертались зі спостережного пункту, коли почув звук дрона, було запізно щось зробити. Мені не вистачило кількох метрів: відчув різкий біль, як тільки граната вибухнула. Розумію, що своїм тілом захистив хлопців, які встигли забігти попереду. Головне, що вони живі й здорові», – згадує нацгвардієць про отримане поранення.
Коли виникла потреба поїхати на підкріплення до побратимів на схід, Дмитро викликався не вагаючись.
«Бої велись у Серебрянському лісництві: вночі там так темно, що далі витягнутої руки нічого не видно, дрони ж там постійні гості. Коли копаєш окоп, ніколи не знаєш, чи він залишиться незасипаним. Один приліт поруч – і весь пісок, що викопав, знову засипається назад. Це робить кожен момент надзвичайно напруженим і небезпечним», – ділиться військовослужбовець.
Для Дмитра найважливішою мотивацією у боротьбі з ворогом є його сімʼя. Він не хоче, щоб його син та майбутні покоління були змушені переживати ті жахіття війни, які довелося пережити йому.
«Ми боремося не тільки за наше сьогодення, але й за майбутнє наших дітей. Вони заслуговують жити в країні, де панує мир і спокій», – підсумовує Дмитро.
З такими думками Дмитро продовжує виконувати свій обов’язок, попри отримані травми. Його приклад надихає інших, показуючи, що навіть у найважчі часи важливо зберігати віру і продовжувати боротися за те, у що віриш.
Відділення інформації і комунікації Північного Київського ТУ
